Заступник генерального прокурора Кравченко подав у відставку 7 вересня після оприлюднення деталей операції "Карфаген" Національним антикорупційним бюро та Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою. У розслідуванні йшлося про те, що посадовці Офісу генерального прокурора нібито прикривали діяльність шахрайських кол-центрів.

14 вересня президент Володимир Зеленський, реагуючи на заяви Кравченка проти НАБУ, закликав його звільнитися та подав до Верховної Ради подання про звільнення, яке мають розглянути 15 вересня. Сам Кравченко виїхав з України, начебто у відрядження до ПАРЄ, однак, як повідомляє LIGA.net, його туди не запрошували. Після того, як це стало відомо, Зеленський підписав указ про відсторонення Кравченка від посади.

Основні підсумки справи Кравченка

1. Чи був виїзд Кравченка погоджений із президентом, вже не має значення — у суспільстві це сприймається як доконаний факт. Інформаційну боротьбу в цьому питанні Зеленський програв.

2. Оборона Кравченка базується не стільки на виправданні себе, скільки на звинуваченнях керівників НАБУ та САП. Наразі публічно озвучено лише "кейс Кривоноса", який навряд чи матиме юридичне продовження найближчим часом. Водночас, у сучасному інформаційному просторі суспільство довго пам'ятає емоційно насичені події.

3. Подальші дії Кравченка залишаються невідомими: чи повернеться він, чи організує пресконференцію або серію інтерв'ю в Європі. Від цього залежить, наскільки довго керівники НАБУ та САП відчуватимуть тиск. Ставлення до самого ексзаступника генпрокурора навряд чи покращиться, але це може негативно вплинути на сприйняття антикорупційних органів. "Чорно-біла" картина протистояння може стати складнішою.

4. Інформаційна команда Зеленського раніше ефективно перебивала скандали новими подіями, не втрачаючи контроль над ситуацією. Однак перший невдалий виступ порушив цю систему, і тепер піднімати ставки без втрати контролю вже неможливо.

5. У президента залишаються дві опори, обидві ненадійні: парламент, який стає розділеним клубом за інтересами, та можливість формувати порядок денний через зовнішню політику. Однак внутрішні питання можуть остаточно домінувати під час ухвалення важливих рішень, і це стосується всіх гравців політичної сцени.

"Стратегія захисту Кравченка будується і буде будуватися не стільки на захисті самого себе, скільки на звинуваченні керівників НАБУ та САП." — йдеться в матеріалі LIGA.net.

Матеріал підготовлено за даними LIGA.net.