Магнітне поле Землі перебуває у стані спокою, геомагнітних бур не очікується з 20 по 26 липня. За даними Spaceweather, протягом щонайменше трьох днів, а можливо й усіх п’яти, сонячна активність не призведе до геомагнітних штормів.

Наразі жодні корональні викиди маси чи посилені потоки сонячного вітру не спрямовані до Землі. Як повідомляють ресурси solen.info та SolarHam, на Сонці відсутні плями, здатні спричинити значну активність. Обернений до Землі бік Сонця майже чистий, а наявні групи плям перебувають у спокійному стані.

Минулі тижні липня також були переважно спокійними. З 13 по 19 липня магнітних бур не зафіксовано, хоча 14 та 15 липня спостерігалося незначне зростання активності, що не досягло рівня геомагнітних збурень. З 6 по 12 липня активність була низькою, лише наприкінці 12 липня та на початку 13 липня зафіксували слабкі збурення рівня G1, які не вплинули на Україну, але спричинили полярні сяйва у північних регіонах планети, зокрема в Новій Зеландії. Спостерігач Тайчі Накамура з Данідіна описав це так: "Було дуже приємно спостерігати, як ці полярні сяйва піднімаються над горизонтом, поки я гуляв пляжем".

Початок липня відзначився значною сонячною активністю. 1 липня стався спалах класу X1.11, що спричинив слабкий геомагнітний шторм рівня G1. 2 липня відбувся потужний спалах класу M8.54, який викликав помірні перебої в радіозв’язку. 3 липня сонячна пляма в області AR4479 згенерувала серію спалахів, найсильніші з яких досягли M6.74 та M6.38, а швидкість викиду плазми сягнула приблизно 1831 км/с.

Кульмінація активності припала на 4 липня, коли потік сонячного вітру зі швидкістю понад 600 км/с у поєднанні з південним напрямком міжпланетного магнітного поля викликав сильний геомагнітний шторм рівня G3 (індекс Kp7). Це спричинило масштабні збої у короткохвильовому радіозв’язку на частотах нижче 20 МГц. Фотограф Аарон Ватсон зафіксував яскраві червоні завіси північного сяйва над горами Західний Елк у штаті Колорадо, зазначивши: "Сяйво було видно навіть неозброєним оком. Це було справді потужне та активне видовище".

Липнева буря 4 числа була особливою через рідкість полярних сяйв під час літнього сонцестояння, коли коротка тривалість ночей обмежує можливості для спостережень. Ефект Рассела – Макферрона зазвичай пригнічує сяйва в цей період, але потужність шторму дозволила побачити їх у Нью-Мексико, Небрасці, Техасі, Кентуккі та інших штатах США, а також у Канаді. Цю активність забезпечив викид плазми X-класу, запущений сонячним спалахом за три дні до того.

Після цього 4 липня о 20:41 за всесвітнім часом стався ще один потужний спалах класу X1.31, джерелом якого стала нова група плям AR4482, що почала з’являтися з-за східного краю сонячного диска. 5 липня активність продовжилася спалахом класу M5.39, що свідчить про високий енергетичний потенціал нових сонячних утворень. За даними Spaceweather, AR4482 може стати наступною областю, яка спричинить підвищену сонячну активність у найближчі два тижні.