Верховна Рада підтримала законопроєкт, який передбачає запровадження кримінальної відповідальності за електронно-комунікаційне шахрайство та організацію діяльності шахрайських кол-центрів. За документ проголосували 313 народних депутатів 16 вересня, про це повідомила пресслужба парламенту, підтвердив народний депутат Ярослав Железняк та видання ZN.UA.

Законопроєкт спрямований на боротьбу з поширенням шахрайських схем, що використовують телефонний та інший електронний зв'язок для обману громадян. Документ встановлює відповідальність за створення, організацію та участь у роботі таких кол-центрів, а також за використання електронних комунікацій для шахрайства. Зокрема, Кримінальний кодекс буде доповнено новими статтями, які передбачають покарання за незаконне збирання, зберігання та використання персональних даних, банківської таємниці й реквізитів платіжних інструментів з метою заволодіння чужим майном. До такої інформації належать облікові дані, реквізити платіжних карток та інструментів, а також коди авторизації.

Новий закон вводить формальний склад злочину — тобто для притягнення до відповідальності достатньо самого факту протиправної дії, а не доведеного кінцевого результату. У пояснювальній записці до закону зазначається, що такий підхід має ефективніше протидіяти системним шахрайським схемам, зокрема фінансовим пірамідам.

Нововведенням стане стаття 190(1) «Електронно-комунікаційне шахрайство», яка передбачає покарання у вигляді позбавлення волі від трьох до восьми років з можливістю заборони обіймати певні посади до трьох років. Якщо злочин скоєно повторно або групою осіб, термін ув’язнення збільшується до п’яти-десяти років. За вчинення таких дій під час воєнного чи надзвичайного стану передбачено від семи до дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Крім того, Кримінальний кодекс доповнять статтями щодо створення, керівництва та участі в електронно-комунікаційних шахрайських організаціях. Зокрема, йдеться про нові статті 255-4 «Створення, керівництво електронно-комунікаційною шахрайською організацією, а також участь у ній» та 255-5 «Залучення до участі у електроннокомунікаційній шахрайській організації». За створення або керівництво такою організацією передбачено від семи до дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна, а за участь — від п’яти до десяти років. Якщо злочин вчинено організованою групою під час воєнного чи надзвичайного стану, покарання може сягати восьми-тринадцяти років із конфіскацією. Окремо визначено відповідальність за залучення інших осіб до шахрайських організацій, у тому числі через пропонування роботи чи надання інформації — від трьох до п’яти років позбавлення волі з конфіскацією майна, а у разі повторного правопорушення або дій під час воєнного стану — від п’яти до десяти років.

«Створення спільноти електронно-комунікаційних шахрайських організацій, тобто об’єднання двох чи більше електронно-комунікаційних шахрайських організацій, керівництво такою спільнотою, караються позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років з конфіскацією майна», — йдеться у тексті закону.

Закон також передбачає можливість звільнення від кримінальної відповідальності для осіб, які не були організаторами чи керівниками, якщо вони добровільно повідомили про участь у шахрайській організації до повідомлення про підозру та сприяли її викриттю. Як зазначає пресслужба Верховної Ради, жертвами діяльності шахрайських кол-центрів часто ставали не лише громадяни України, а й іноземці. Водночас, якщо особа брала участь у такій організації, але до вручення підозри викрила її діяльність, вона може бути звільнена від відповідальності, за винятком організаторів та керівників.

Як зазначається, метою ініціативи є захист громадян від шахрайських дій та посилення безпеки у сфері електронних комунікацій. Раніше парламент уже підтримав у першому читанні законопроєкт щодо «дропів», який передбачає штрафи та позбавлення волі до восьми років для осіб, які передають або продають банківські картки та рахунки шахраям.

Депутат Ярослав Железняк також наголосив, що цей законопроєкт є депутатською ініціативою, яку, за його словами, «частково скопіпастив президент».

Контекст

Як повідомляє ZN.UA, 4 вересня НАБУ та САП оголосили про операцію «Карфаген» — розслідування діяльності ймовірної злочинної організації, яку, за версією слідства, очолював посадовець Офісу генерального прокурора. Її підозрюють у прикритті шахрайських кол-центрів та легалізації коштів. Серед затриманих — посадовець ОГП Сергій Кропива, відомий у матеріалах НАБУ як «Канцлер».

За даними видання, в Україні діє близько двох тисяч шахрайських кол-центрів, які поділяються на так звані «білі» та «чорні». «Білі» колцентри мають прикриття з боку силових структур і сплачують їм щомісячну «данину» — близько 20 тисяч доларів з кожного центру, що загалом становить близько 20 мільйонів доларів на місяць. Гроші, як зазначає ZN.UA, збирають представники під виглядом СБУ та розподіляють між структурами, що забезпечують «дах». Колцентри без такого прикриття часто стають об’єктами показових обшуків і боротьби з шахрайством, яка, за свідченнями джерел, нерідко використовується для усунення конкурентів тих, хто вже платить за «захист».