Верховна Рада України 11 червня відхилила два законопроєкти, які передбачали підвищення штрафів за перевищення швидкості на дорогах. Жоден із запропонованих документів — №15348 та №15348-1 — не набрав достатньої кількості голосів ані для ухвалення в першому читанні, ані для направлення на доопрацювання: законопроєкт №15348 підтримали лише 225 депутатів, а альтернативний №15348-1 — 198, повідомляє biz.liga.net та zn.ua.

Зараз в Україні діє фіксований штраф за перевищення швидкості: понад 20 км/год — 340 гривень, понад 50 км/год — 1700 гривень. Обидва законопроєкти пропонували запровадити градаційну систему покарань залежно від ступеня порушення.

Перший законопроєкт передбачав окрему статтю у Кодексі про адміністративні правопорушення та такі штрафи:

  • понад 20 км/год — 680 грн;
  • понад 40 км/год — 2040 грн;
  • понад 60 км/год — 2720 грн;
  • понад 80 км/год — 3400 грн.

За систематичне перевищення швидкості на понад 60 км/год протягом року пропонувалося встановити штраф у 17 000 грн. Для системних порушників, які протягом року п’ять і більше разів перевищували швидкість на понад 60 чи 80 км/год, також передбачався штраф у 17 тисяч гривень.

Другий законопроєкт передбачав зміни не лише до КУпАП, а й до Кримінального кодексу. Зокрема, штрафи мали становити:

  • понад 10 км/год — 1700 грн;
  • понад 40 км/год — 2550 грн;
  • понад 60 км/год — 3400 грн;
  • понад 80 км/год — 5100 грн.

Крім того, за чотири і більше порушень протягом року планувався штраф у 17 000 грн, а за наступне порушення — позбавлення права керування на строк від шести місяців до року. Альтернативний законопроєкт також пропонував знизити «поріг безкарності» за перевищення швидкості з 20 до 10 км/год, а також посилити відповідальність за порушення правил проїзду пішохідних переходів, перехресть, обгону, проїзд на червоний сигнал світлофора та ненадання переваги пішоходам. За повторні порушення штрафи могли сягати 5100 грн із забороною керування транспортом до року.

У Кримінальному кодексі також передбачалося посилення покарання за ДТП із загиблими: окрім позбавлення волі, водіїв мали б позбавляти права керування на 3–8 років, а у разі загибелі кількох осіб — на 8–12 років. За повторне таке порушення — до 12 років позбавлення волі та 12–15 років без права керування.

Колишній міністр внутрішніх справ Ігор Клименко, за каденції якого готувалися ці законопроєкти, прокоментував провал голосування у своєму Telegram:

«Прикро, що безпека на дорогах досі не на часі. Але ми не зупиняємося. За завданням президента разом із відповідними органами та громадськістю продовжимо працювати над рішеннями, від яких безпосередньо залежать життя і здоров’я людей».

Обидва законопроєкти були зареєстровані після резонансної аварії в червні 2026 року у Солом’янському районі Києва, коли водій на великій швидкості в’їхав у підземний перехід, внаслідок чого загинули чотири людини, серед яких двоє поліцейських та 12-річний хлопчик. Водій Mercedes Павло Плешивцев, за даними Нацполіції, неодноразово притягувався до відповідальності за перевищення швидкості та інші порушення ПДР, а також був учасником кількох ДТП. Суд відправив його під варту.

Як зазначає zn.ua, нині камери фіксують десятки порушень одним водієм, однак навіть систематичні штрафи не позбавляють права керування. У 2025 році майже 2 900 осіб отримали понад 50 постанов за порушення, зафіксовані автоматично.

Обидва законопроєкти вважаються відхиленими, і питання підвищення штрафів наразі залишається відкритим.