Щороку в штаті Юта з легких літаків скидають тисячі тонн риби в гірські озера. Цей метод зариблення застосовує Департамент охорони дикої природи штату Юта (DWR) для підтримки рибальства у важкодоступних водоймах.
Риба, зокрема дрібна форель та інші види, перевозиться у спеціальних резервуарах на борту літаків і випускається над озерами. Виживаність риби після падіння у воду перевищує 95 відсотків, що робить цей спосіб ефективним для озер, куди неможливо дістатися вантажівками чи човнами. За даними Times of India, цей метод удосконалюють понад півстоліття.
Гірські озера Юти часто розташовані далеко від доріг і в природних улоговинах, де риба або не водилася, або її популяції були обмежені. З огляду на зростаюче навантаження рибалками, регулярне зариблення є необхідним для збереження достатньої кількості риби. Раніше доставляти рибу в гори було складно і пов’язано з великим стресом для риби, адже її перевозили у молочних бідонах на конях, мотоциклах або в рюкзаках.
Для зариблення використовують види, популярні серед рибалок: райдужну форель, форель-кумжу, струмкову форель, тигрову форель, гібриди форелі та арктичного харіуса. Частина немісцевих видів є стерильними, що дозволяє контролювати чисельність і зменшує вплив на місцеві екосистеми. Як повідомляє Times of India, сучасні програми уникають зариблення чутливих водойм і коригують плани на основі досліджень.
Водночас завезення риби у високогірні озера викликає екологічні питання, адже багато з цих водойм історично були без риби і слугували домівкою для організмів, які еволюціонували без хижаків. Використання стерильної риби та науковий підхід допомагають збалансувати потреби відпочинку на природі і захисту місцевих видів.