Сьогодні у кінотеатрах світу відбувається прем’єра фільму «Одіссея» режисера Крістофера Нолана, створеного за мотивами однойменної епічної поеми Гомера.

Вчитель Філіппос Мантзаріс, який щодня викладає учням історії про пригоди царя Ітаки, планує подивитися стрічку, але для нього «Одіссея» — це насамперед частина роботи. Він розповідає, що цей твір давньогрецької літератури допомагає дітям пізнати себе і рідну землю. «Це чудовий літературний твір, з яким діти можуть себе ідентифікувати, можливо, навіть побачити в собі Одіссея, а також побачити свою батьківщину. „Одіссея“ — це історія, що розгорталася тут, у Греції. Коли я був дитиною у своєму селі і вивчав „Одіссею“, щоразу, коли читав про Наусікую, яка прала білизну на джерелі, я уявляв, як мама брала мене туди, і ми прали речі так само», — розповів Філіппос Мантзаріс.

Учнів просять аналізувати розум Одіссея у порівнянні з його фізичною силою та оцінювати справедливість убивства залицяльників. Учениця Марія Зейбекакі зазначає: «Це історія, яка вчить нас багато чому і говорить не здаватися і використовувати розум замість насильства. Думаю, ми повинні продовжувати її викладати».

Окрім шкільної програми, багато дітей знайомляться з «Одіссеєю» через театральні постановки. Відомий актор Манос Пінцис грає роль Одіссея у виставі для дітей і підлітків. За його словами, вистава не лише розважає, а й допомагає молодшому поколінню наблизитися до гомерівського світу. Багато сімей і шкіл із Афін та провінції відвідують цю постановку. «Дитині не скажеш: „Просто прочитай історію, бо треба“. Вони чинитимуть опір, коли їм щось нав’язують. Але коли дитина бачить усе це на власні очі, це цінний крок до навчання: вони вчаться, бо хочуть», — пояснює Манос Пінцис.

Нікос Варелас подивився виставу разом із чотирирічним сином. «Ми почали зараз, коли йому чотири. Від двох з половиною чи трьох років ми читаємо „Іліаду“ та „Одіссею“ у версіях для дітей. Це наш обов’язок як батьків, як греків».

У культурному огляді Euronews про фільм «Одіссея» зазначено: «Хоча деякі пуристи можуть дорікати за анахронізми у діалогах (пару разів звучать нецензурні слова), „Одіссея“ відкидає сумніви як монументальне технічне досягнення. Це очікувано від режисера з такою скрупульозністю, як Нолан, і його чотириразового оператора Гойте ван Хойтема — не забуваючи про великого Людвіга Гьоранссона, який створив потужний, пульсуючий саундтрек. Очікувано, але не гарантовано». Водночас огляд додає: «Щось бракує. Не кінематографічного таланту чи амбіцій, а моменту, щоб перепочити і відчути емоції під час того, що іноді здається обов’язковою подорожжю від альфи до гамми в підземний світ і назад».

Про це повідомляє Euronews.