Україні потрібні не разові транші, а довгострокові фінансові гарантії від Європейського Союзу для стабільного планування оборонних і бюджетних видатків. Про це заявив виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський в ефірі Громадського радіо.

Вишлінський наголосив, що фінансування з боку європейських партнерів слід розглядати не лише як допомогу, а як взаємовигідну співпрацю. За його словами, Україна, стримуючи російську агресію, фактично надає Європі безпекові послуги, а отримані кошти дозволяють їй утримувати оборону. Водночас європейські країни зменшують ризик перенесення війни на свою територію. "По суті, навіть слово 'допомога' не зовсім коректне, тому що фінансування, яке ми отримуємо від європейських партнерів, можна розглядати як своєрідний міждержавний експортний контракт на надання безпекових послуг. Україна стримує Росію, щоб вона не могла атакувати інші країни Європи. Фактично це фінансування відображає взаємну вигоду", — зазначив Вишлінський.

За оцінками експерта, протягом майже п’яти років повномасштабної війни Україна витрачає на військові потреби приблизно 60–70% від суми, яку на війну спрямовує Росія. Він також звернув увагу на те, що додаткові потреби у фінансуванні пов’язані зі зростанням російських військових видатків. Вишлінський нагадав про заяви президента щодо додаткових 27 мільярдів доларів військових витрат і бюджетний розрив у 30–35 мільярдів доларів на наступний рік, частково через відсутність зобов’язань з боку партнерів. Він висловив сподівання, що частину цих коштів Україна отримає під час зустрічей МВФ і Світового банку в Бангкоці, а до кінця року вдасться знайти рішення.

Окремо Вишлінський прокоментував блокування казначейством незахищених бюджетних платежів, що триває з минулого місяця. Він пов’язав це з невиконанням Україною частини зобов’язань у межах бюджетної підтримки ЄС, зокрема щодо законодавчих змін для мобілізації додаткових доходів, закриття податкових прогалин і реформування правосуддя. На його думку, проблеми з фінансуванням відображають неадекватну поведінку народних депутатів і слабку позицію попереднього уряду щодо виконання зобов’язань перед ЄС.

"Важливо дати Росії сигнал, що Україна матиме довгострокове фінансування і що немає підстав говорити про її можливе банкрутство. Потрібно дивитися на середньостроковий бюджет Європейського Союзу на 2028–2034 роки, де слід закладати додаткові витрати на підтримку України з безпекової точки зору. Також потрібно максимально збільшувати надходження на користь України від заморожених російських активів", — наголосив Вишлінський.

Він підкреслив, що внутрішні реформи мають бути не лише умовою для отримання фінансування, а й необхідним кроком до вступу України в ЄС. Вишлінський застеріг від спроб отримати гроші з мінімумом вимог, наголосивши на потребі довгострокового бачення: ЄС надає фінансову гарантію, а Україна тримає східний фронт Європи та має змінюватися для повноцінного членства в ЄС.

Щодо пошуку додаткових коштів у бюджеті, експерт розкритикував поширену думку, що боротьба з корупцією чи скорочення неефективних видатків автоматично дасть десятки мільярдів гривень. Він навів приклад справи "Енергоатому" й пояснив, що знайдені кошти слід спрямовувати до спеціального фонду, а не обіцяти підвищення зарплат військовим за рахунок резервів, яких ще немає.