Українські військові продовжують експериментувати з різними підходами до підвищення ефективності використання дронів на фронті. Однією з таких ідей стала концепція дрононосців, або так званих «дронів-маток», які мали б доставляти FPV-дрони ближче до цілі та забезпечувати стабільний зв’язок.

Як повідомляє «Оборонка», ідея дрононосців виникла у відповідь на обмеження звичайних FPV-дронів — їхній радіус дії був недостатнім через обмежений ресурс акумулятора, а на великих відстанях сигнал слабшав і ставав вразливим до засобів радіоелектронної боротьби. Дрон-матка мав вирішити ці проблеми: більший дрон доставляє FPV до точки запуску, економить енергію бойового дрона, а ретранслятор на борту забезпечує сильний і стабільний зв’язок.

У 2023 році українські підрозділи активно тестували цю концепцію. Головний інженер лабораторії безпілотних систем 2-го корпусу «Хартії» з позивним «Вольт» розповів: «На початку ми літали важкими бомберами і скидали 10-дюймові радіо-FPV на відстані від 15 до 50 км... В принципі закривали питання протидії піхоті». Згодом дрононосці почали використовувати для прикриття штурмових груп, а у 2024 році як носії стали застосовувати навіть дрони літакового типу, наприклад, модифіковані PD-2 чи Darts.

Попри переваги, концепція не стала масовою. Військові називають кілька причин: організаційна складність, відсутність серійних виробів, поява альтернативних технологій (оптоволоконні FPV-дрони, «мідлстрайки»), а також загроза з боку дронів-перехоплювачів. За словами колишнього військовослужбовця 59 ОШБр Олександра Карпюка («Serg Marco»), «для використання "маток" потрібно вдвічі більше людей. І ефективність такої схеми буде умовно два дрони в годину, в той час як звичайний екіпаж може запустити десяток».

«Зенітні дрони вбили концепцію "маток", яка була раніше. Дрон-носій навіть не може долетіти до ЛБЗ, його в більшості випадків зіб'ють», — зазначив Карпюк.

Ще одна проблема — висока вартість дрононосців, особливо літакових. Через це військові часто самостійно переобладнують дешевші одноразові дрони у носії. Інженери наголошують на складності розробки: потрібно поєднати різні типи зв’язку, фізику польоту, забезпечити сумісність систем. У Brave1 додають, що дрон-матка — це не один апарат, а ціла система з кількох компонентів.

Попри всі труднощі, розробники не відмовляються від ідеї. Наприклад, компанія Vyriy Industry працює над дроном-батьком «Вересень», який зможе доставляти два FPV-дрони на відстань до 60 км і коштуватиме близько $5 тисяч. CBDO компанії Едуард Лисенко пояснює: «Сам борт має бути і розвідником, і носієм, і ретранслятором. І щоб він мав можливість повертатися назад».

Військові вважають, що концепція дрононосців може стати перспективною, якщо вдасться знизити вартість і спростити експлуатацію таких систем. Ідея багаторазового носія для доставки дешевих дронів ближче до цілі залишається актуальною, хоча поки що не стала масовою практикою на фронті.