Дослідники з’ясували, як Земля протягом понад 60 мільйонів років підтримувала кліматичну рівновагу завдяки взаємозв’язку між рівнем моря, вмістом фосфатів в океані та накопиченням вуглецю на морському дні.
Результати дослідження, опублікованого в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences, свідчать, що зміни рівня світового океану безпосередньо впливали на клімат планети. Головним елементом цього механізму виявився фосфат — поживна речовина, необхідна для морських організмів.
Коли рівень моря був високим, великі мілководні шельфи утримували фосфати в донних відкладах. Через це у відкритий океан надходило менше поживних речовин, зменшувалася чисельність морських організмів, а отже, знижувалася кількість органічного вуглецю, що осідав на дно. Внаслідок цього в атмосфері накопичувався вуглекислий газ, і клімат ставав теплішим.
Під час зниження рівня моря процес відбувався у зворотному напрямку: у воді зростала концентрація фосфатів, морське життя активізувалося, а після загибелі організмів значна частина вуглецю захоронювалася в донних відкладах. Це дозволяло видаляти CO₂ з атмосфери, поступово охолоджуючи планету.
За розрахунками вчених, найефективніше цей природний механізм працював, коли рівень моря був на 10–40 метрів вищим за сучасний. У таких умовах у морських відкладах накопичувалися максимальні обсяги вуглецю, що стримувало потепління протягом мільйонів років.
Автори дослідження вважають, що цей природний цикл став одним із ключових факторів, завдяки якому клімат Землі залишався придатним для життя. Нові дані допоможуть краще зрозуміти, як океани реагують на сучасні зміни клімату і впливають на концентрацію вуглекислого газу в майбутньому.
Водночас вчені попереджають, що до кінця XXI століття підвищення середньої температури на 4°C спричинить частіші екстремальні погодні явища та масштабні лісові пожежі. Це призведе до серйозних змін в екосистемах, зокрема тропічні ліси можуть зникнути через спеку, посухи та регулярні пожежі.