Вчені з Копенгагенського університету запропонували новий метод дешифрування символів, знайдених у Теотіуакані, одному з найбільших мегаполісів Мезоамерики, що існував понад 2000 років тому.
Теотіуакан був заснований близько 100 року до н.е. і залишався важливим культурним і економічним центром до приблизно 600 року н.е. На піку розвитку в місті проживало до 125 тисяч людей. Точний етнічний склад мешканців довгий час залишався невідомим. Відомо, що деякі райони населяли представники цивілізації мая, але більшість населення і статус знайдених графічних символів викликали дискусії серед дослідників.
Магнус Фарао Хансен і Кристоф Хельмке проаналізували фрески та кераміку Теотіуакана і довели, що символи є не просто декоративними, а відображають усну мову. Вони ідентифікували мову як предтечу сучасних корінних мов Мексики — кора, учель і науатль. За їхніми словами, носії мови науатль могли жити в регіоні значно раніше, ніж вважалося раніше, і бути безпосередніми нащадками засновників міста.
Для розшифрування текстів дослідники реконструювали мову того періоду, оскільки сучасний науатль значно відрізняється від історичного. Письмо Теотіуакана поєднує два типи знаків: логограми — символи, що позначають конкретні об’єкти, і ребуси — знаки, які комбінують звукові значення для передачі абстрактних слів. Для точного читання необхідно враховувати історичне звучання юто-ацтекських мов.
Як повідомляє РБК-Україна з посиланням на дослідження, опубліковане в журналі Current Anthropology, датські лінгвісти вперше застосували синхронну історичну мову для дешифрування писемності Теотіуакана. Вони також експериментально довели, що певні логограми мали фіксоване фонетичне значення.