Американський Конгрес ухвалив закон Ліндсі Грема, який дозволяє президенту США запроваджувати тарифи до 100% на товари з країн, що залишаються найбільшими покупцями російської нафти та газу. Це суттєво розширює інструменти санкційної політики проти Росії та Ірану, але не є прямим ембарго на нафту.
Як повідомляється, закон не змушує Китай чи Індію негайно припинити закупівлі російської нафти. Його головна сила — у створенні потужного переговорного важеля для американської дипломатії. Наскільки ефективно цей інструмент скоротить російський експорт, залежить від дій Білого дому, Офісу торгового представника США, Міністерства фінансів та Держдепартаменту.
Механізм закону передбачає, що під вторинні тарифи потрапляють країни, які залишаються у п’ятірці найбільших імпортерів російської сирої нафти за останні 12 місяців. Перелік переглядатимуть кожні 180 днів. Президент США може встановлювати тариф у діапазоні від понад нуля до 100%, змінюючи його залежно від того, чи скорочує країна закупівлі російської нафти. Фактично це система торгу: скорочення імпорту — менший тариф або виняток; відсутність скорочення — ризик втрати доступу до американського ринку.
"Закон Грема не є чарівною кнопкою, яка перекриває російський нафтовий експорт. Це важіль. Для малих покупців він потенційно дуже ефективний. Для великих – сумнівний. Закон створює погрозу. А перетворити її на скорочення російських нафтових доходів має американська дипломатія."
Найбільшими покупцями російської нафти залишаються Китай та Індія, які разом купують мільйони барелів на добу. Для менших імпортерів — таких як Угорщина, Словаччина чи Азербайджан — замінити російську нафту технічно можливо, хоча це спричиняє додаткові витрати чи складнощі. Угорщина та Словаччина вже почали переходити на альтернативні морські постачання, а Азербайджан може замістити російську нафту власною або казахстанською.
Для Індії та Китаю ситуація складніша. Через перебої у постачанні з Близького Сходу та високі ціни на нафту альтернативи російській нафті для них стали дорожчими й менш доступними. Індія вже відреагувала на новий закон заявами про необхідність переговорів зі США, а Китай нарощує закупівлі російської нафти, компенсуючи втрати від зменшення постачань із Перської затоки. Туреччина також залишається одним із найбільших імпортерів, але її включення до списку залежатиме від рішення американських відомств.
Закон Грема створює додатковий тиск на країни-імпортери російської нафти, але його ефективність для великих покупців залежатиме від дипломатичних зусиль США та ситуації на світовому нафтовому ринку.