Європейські уряди активізують підготовку до можливих російських гібридних атак, оскільки офіційні особи на континенті попереджають про зростання ризику використання Москвою дронів, ракет, диверсій і кібератак для випробування країн НАТО та тиску через їхню підтримку України.

Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск 17 вересня заявив, що розвідка вказує на ймовірність того, що Росія може здійснити атаки дронами або ракетами проти країн, які підтримують Україну, і спробує подати це як випадковість. За його словами, "існує реальний ризик, що дрони чи інші види снарядів можуть потрапити на територію однієї або кількох країн східного флангу і навіть спричинити руйнування". Туск наголосив, що такі інциденти можуть бути спрямовані на підрив готовності членів НАТО до колективної відповіді.

Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс наступного дня повідомив, що Литва має доступ до тієї ж розвідки, що й Польща та інші союзники. Він зазначив, що офіційні особи обговорювали можливість російської провокації під чужим прапором, а публічні попередження є частиною зусиль із стримування Москви.

Президент Франції Еммануель Макрон 18 вересня також попередив про посилення гібридної загрози з боку Росії щодо Франції та інших європейських країн. Після зустрічі з політичними лідерами в Єлисейському палаці Макрон доручив уряду розробити додаткові заходи для захисту критичної інфраструктури та об'єктів оборонної промисловості від атак дронами та кібератак.

Президент Фінляндії Александр Стубб окремо закликав громадян бути психологічно готовими до можливих диверсій і інцидентів із дронами, але водночас утримуватися від паніки й зберігати спокій.

Заходи та стратегії

Підвищені попередження супроводжуються ширшими заходами цивільної оборони. У Німеччині аналізують, як лікарні впораються з воєнними чи масовими надзвичайними ситуаціями, а Литва розробила плани евакуації на випадок військової загрози або великої кризи, включаючи маршрути з Вільнюса до Польщі.

Швейцарія, яка не є членом НАТО, також 18 вересня зміцнила свою безпеку, коли Федеральна рада ухвалила Стратегію політики безпеки на 2026 рік. У документі основними викликами для безпеки країни названо війну Росії проти України, гібридні загрози та критичну залежність. Стратегія передбачає зменшення вразливостей держави, економіки та суспільства, кращий захист цивільного населення й інфраструктури, а також посилення здатності Швейцарії до оборони.

План містить 10 цілей і 46 заходів, реалізація яких уже розпочалася. Хоча уряд оцінює прямий збройний напад на країну як малоймовірний у найближчому майбутньому, у стратегії наголошується на необхідності захисту від гібридних і далекобійних атак, зокрема із застосуванням дронів чи балістичних ракет, а також на посиленні співпраці з міжнародними партнерами.

Реакція НАТО

НАТО також посилило увагу до стійкості цивільного населення. 17 вересня Альянс оприлюднив базові вимоги до стійкості, закликавши країни-члени забезпечити безперервну роботу ключових послуг — енергетики, водопостачання, зв'язку, продовольства та охорони здоров'я — під час кризи чи конфлікту.

Попри зростання попереджень, НАТО не заявляє про неминучість російської військової атаки на країну-члена. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте підкреслив, що Росія стала більш безрозсудною, вказавши на випадки проникнення дронів і ракет у повітряний простір союзників та підозрювану шкідливу діяльність проти європейської інфраструктури. За його словами, Альянс посилює як стримування, так і стійкість, продовжуючи підтримку України.