Президент Латвії Едгарс Рінкевичс попередив, що Європа не встигає за розвитком дронових і повітряних технологій, які використовуються у війні в Україні, і більшість країн НАТО не змогли б відбити атаку російських ракет у разі розширення конфлікту. Про це він заявив в інтерв’ю The Guardian у Вашингтоні.

За словами Рінкевичса, технології дронової війни в Україні розвиваються «з блискавичною швидкістю», і нинішні зусилля з підготовки до повітряної війни можуть стати застарілими вже до середини наступного року. Він підкреслив, що проблеми з протиповітряною, протидроновою та протиракетною обороною існують не лише в України, а й у всій Європі та НАТО.

«Якщо Росія вирішить використати кілька ракет на цій території, думаю, це стане серйозним викликом для багатьох країн, щоб впоратися з цим», — заявив Рінкевичс.

Наразі Україна та її європейські союзники стикаються із затримками у постачанні важливих ракет для систем Patriot та інших засобів ППО. За оцінкою Бюджетного управління Конгресу США, Сполучені Штати вже витратили майже дві третини своїх запасів критично важливих перехоплювачів у війні з Іраном, і на їхнє відновлення може знадобитися щонайменше п’ять років.

Розглядається можливість перенесення виробництва Patriot до України та Європи, однак поки що відповідної угоди не досягнуто. Рінкевичс зазначив, що це залежить від уряду США та компанії-виробника, а також визнав наявність технічних труднощів із ліцензуванням. Він додав, що хоча в Європі є певні потужності, «Patriot досі залишається однією з найкращих, якщо не найкращою, системою для протидії цим загрозам».

Перед засіданням Генеральної асамблеї ООН у Нью-Йорку, де очікуються зустрічі Дональда Трампа з європейськими лідерами, союзники по НАТО посилили попередження про ризик ескалації війни з боку Росії. Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск у четвер заявив, що Росія може здійснити удари дронами чи ракетами по країнах НАТО, які підтримують Україну, щоб випробувати готовність альянсу до колективної оборони за статтею 5. Туск підкреслив, що Москва намагатиметься представити такі інциденти як випадковість, щоб «послабити цілісність НАТО».

Балтійські країни, які межують із Росією, вважають, що наразі немає ознак підготовки Москви до звичайної війни за повернення територій, які вона контролювала в радянський період. Водночас Рінкевичс прогнозує, що після місцевих виборів Росія посилить мобілізацію, використає зиму для наступу в Україні та намагатиметься демотивувати країни, які її підтримують, зокрема через диверсії, кібератаки, інциденти з дронами та ракетами.

Президент Латвії наголосив, що не очікує традиційного військового вторгнення, але закликав до пильності щодо інших загроз. На цьому тлі він також висловив занепокоєння, чи зможуть європейські союзники досягти цілі у 5% ВВП на оборону, яка стала орієнтиром для подальшої підтримки НАТО з боку адміністрації Трампа. Рінкевичс зазначив, що дискусії про більшу відповідальність Європи за власну безпеку стають «більш конструктивними», але для створення реальних спроможностей потрібен час: «Це не може статися за місяць чи за рік».