Рада ЄС 24 липня ухвалила рішення про введення санкцій проти шести осіб, відповідальних за серйозні порушення прав людини в Ірані.

До списку санкцій увійшли п’ять суддів регіональних революційних судів Ірану, які головували на процесах проти релігійних меншин і політичних дисидентів, зокрема лауреатки Нобелівської премії миру Наргес Мохаммаді. Їх звинувачують у застосуванні нечітко сформульованих звинувачень у порушенні національної безпеки та релігійних злочинах. Ці судді виносили смертні вироки, призначали тривалі терміни ув’язнення, покарання батогом, штрафи та інші покарання політичним опонентам і правозахисникам, зокрема у зв’язку з протестами 2022 року під гаслом "Жінка, життя, свобода", що спалахнули після смерті Махси Аміні.

Окрім суддів, санкції запроваджено проти Німи Салехі — іранського хакера та комп’ютерного інженера, засновника кібергрупи Ashiyane. Ця група тісно співпрацює з іранською "Кіберполіцією" (FATA) та Корпусом вартових ісламської революції (IRGC). Вони відповідальні за інтенсивні кібератаки на внутрішніх опонентів, реформаторів і іноземні інституції, сприяючи репресіям режиму проти опозиції.

Загалом обмежувальні заходи ЄС тепер поширюються на 269 осіб та 53 організації, пов’язані з порушеннями прав людини в Ірані. Санкції передбачають заморожування активів, заборону на в’їзд до ЄС та заборону надання коштів чи економічних ресурсів особам зі списку. Також діє заборона на експорт до Ірану обладнання, яке може використовуватися для внутрішніх репресій, зокрема для моніторингу телекомунікацій.

Як повідомляє пресслужба Ради ЄС, Євросоюз рішуче підтримує прагнення народу Ірану до майбутнього, де права людини та основні свободи будуть повністю поважатися, захищатися і реалізовуватися. Режим санкцій ЄС було запроваджено у 2011 році і з того часу щорічно поновлюється, востаннє — до квітня 2027 року. З 2022 року ЄС суттєво посилив обмежувальні заходи у зв’язку з погіршенням ситуації з правами людини в Ірані.

Нагадаємо, що 14 липня ЄС також запровадив санкції проти 15 осіб і однієї пенітенціарної установи Росії за причетність до знущань над українськими військовополоненими та цивільними заручниками. Крім того, Євросоюз ввів санкції проти компаній, які допомагають Росії стежити за населенням.