Європейський Союз дедалі чіткіше усвідомлює обмеженість своєї багатомільярдної підтримки України, оскільки нова хвиля російської ескалації руйнує фінанси країни, виснажує систему протиповітряної оборони та посилює залежність Києва від донорів, які й самі стикаються з браком коштів.

Як повідомляє euronews.com, останніми днями під російські авіаудари потрапили залізниці, мости, вантажні судна, електростанції, дата-центри, склади, медичні заклади, школи, дитсадки, а також Національна академія наук. Постійні обстріли, у яких Росія використовує як балістичні ракети, так і дрони, призвели до численних жертв серед цивільного населення. Зокрема, у Краматорську після удару авіабомбою загинули понад 30 людей, коли спалахнули два громадські автобуси.

У четвер Росія залишила Київ без світла, що, за словами президента України Володимира Зеленського, стало "терором проти людей і життя". Він наголосив, що "важливо, щоб лідери не ігнорували те, що відбувається". Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила: "Це воєнні злочини у чистому вигляді", висловивши солідарність із Україною.

Ескалація боляче вдарила по економіці України: хвилі дронів порушують роботу підприємств, змушують бізнеси закриватися, підвищують собівартість і зменшують прибутки. Блокада Чорного моря з боку Росії ще більше ускладнила ситуацію, позбавивши Україну доходів від експорту зерна.

Проблеми з фінансуванням

Погіршення ситуації ставить під сумнів життєздатність і стійкість програм підтримки ЄС, зокрема кредиту на 90 мільярдів євро, який мав покрити дві третини потреб України у 2026–2027 роках. Цей кредит розраховували на припущенні, що війна завершиться цьогоріч, однак нинішня ескалація фактично унеможливлює це.

Міністр фінансів України Сергій Марченко попередив, що бюджет на 2027 рік стане найскладнішим із початку повномасштабного вторгнення, і закликав міжнародних донорів закрити дефіцит у 78 мільярдів доларів (70 мільярдів євро). Єврокомісія поки не підтримала цю суму, яка значно перевищує заплановані на наступний рік 45 мільярдів євро, але пообіцяла пришвидшити виплати за умови проведення реформ.

Після зустрічі міністрів фінансів єврокомісар з економіки Валдіс Домбровскіс визнав: "Для 2027 року ситуація справді складніша. Очевидно, що ми стикаємося з великим дефіцитом фінансування. Точна оцінка ще триває".

"Ми зобов'язані забезпечити, щоб Україна отримувала необхідне фінансування стільки, скільки буде потрібно", — заявив Домбровскіс.

Відсутність рішень і суперечки

Поки що ЄС офіційно не повертався до обговорення нової допомоги Україні, оскільки країни-члени сперечаються щодо наступного бюджету Союзу. Дипломати визнають, що це питання неминуче доведеться вирішувати, адже зростає борг, економічне зростання сповільнюється, а праві політичні сили чинять опір.

Відсутність допомоги з боку США, які раніше були ключовим постачальником зброї, ще більше ускладнює ситуацію. Деякі країни ЄС намагаються повернутися до ідеї використання заморожених російських активів, стверджуючи, що 90 мільярдів євро не вистачить. Однак Бельгія, яка зберігає ці активи, а також Франція й Італія, не підтримують цей крок.

Варіант випуску нових спільних боргових зобов'язань для підтримки України став політично неприйнятним через зростання вартості запозичень. Збільшення двосторонньої допомоги може перекласти основний тягар на найбагатші країни — Німеччину, Нідерланди та скандинавські держави.

У пошуках виходу Брюссель звертається до інших союзників — Великої Британії, Канади, Японії — із закликом посилити підтримку України.