У вересні основна активність російських військ була зосереджена на трьох напрямках — Добропілля, Костянтинівка та Запорізький регіон, однак навіть тут темпи їхнього просування залишалися мінімальними. За попередніми даними, за місяць окупанти захопили близько 66 км², але ці цифри ще можуть бути скориговані, оскільки інформація про результати українських наступальних операцій надходить із затримкою.

Згідно з оновленими даними щодо наступу на Лиманському та Олександрівському напрямках, у травні та червні Збройні сили України звільнили приблизно 108 км², що перевищує площу, захоплену росіянами за цей період. Подібна корекція очікується і щодо інших літніх місяців, особливо вересня. За інформацією Генерального штабу, якщо влітку російські штурми переважали українські (55% проти 45%), то у вересні ініціатива перейшла до Сил оборони — вони атакували частіше, ніж російські війська.

Зміни на фронті та втрати

Попри спроби Росії посилити приховану мобілізацію та збільшити кількість атак, результати літньої кампанії суттєво поступаються минулорічним. У 2025 році за п’ять місяців росіяни окупували понад 2 300 км², а цього року — трохи більше ніж 350 км² (без урахування звільнених Україною територій). Водночас, за деякими ділянками фронту, втрати ЗСУ у 9-10 разів менші, ніж у противника, який продовжує використовувати тактику масових атак. У Костянтинівці, яку російський генштаб ще в липні оголосив окупованою, українські війська стабілізували ситуацію, і вже другий місяць поспіль окупаційна зона не розширюється.

За даними, у вересні ЗСУ збільшили темпи ліквідації ворога — з 33 тисяч у травні до 46 тисяч у вересні. На Добропільському напрямку втрати росіян у вересні зросли на 90%, а за перший тиждень жовтня — ще на 43%. Командувач Сил безпілотних систем Мадяр зазначає, що це наслідок посилення мобілізації після виборів у Росії, але такі дії не приносять результатів на фронті.

«Наші втрати подекуди навіть у 9-10 разів менші, аніж у ворога, який не змінив тактики і продовжує закидувати фронт живою силою», — йдеться у матеріалі з посиланням на дані Генштабу.

Інформаційна війна та ситуація на окремих напрямках

Російська армія активно створює «паралельну реальність» для власного командування, замальовуючи на картах села, які знаходяться за 15-20 км від лінії зіткнення, і заявляючи про оточення, яких фактично не існує. Зокрема, на Харківському напрямку росіяни «захопили» близько 20 сіл лише на папері, тоді як ЗСУ не дозволяють розширити контрольовану ними територію й навіть проводять рейди у ці населені пункти.

На Запоріжжі українські війська стабілізували фронт, попри спроби росіян закріпитися в Оріховому та просунутися на захід від Гуляйполя. За літо окупанти змогли просунутися на 5 км до укріпрайону у Верхній Терсі, але активні бої за це село ще не почалися. Водночас на російських картах вже з’явилися «кільця оточення» навколо Оріхова та Омельника, хоча реальна ситуація цьому не відповідає.

На Добропільському напрямку росіяни досягли певного просування, але про оточення не йдеться. Українські війська у вересні зачистили від інфільтрантів близько 75 км² та відкинули ворога на початкові позиції в Софіївці. На Слов’янському та Краматорському напрямках у вересні ініціативу перехопили ЗСУ під новим командуванням Андрія Білецького, провівши зачистки по всій лінії зіткнення.

Підсумки та тенденції

Попри заяви російської сторони про значні успіхи, реальні просування окупантів залишаються незначними, а українські війська поступово відновлюють контроль над територіями та нарощують темпи контратак. Карти бойових дій створені на основі даних Генерального штабу ЗСУ та інших відкритих джерел, однак відображають лише загальні тенденції і не є абсолютно точними.