Україна наближається до наступного етапу переговорів про вступ до Європейського Союзу, але попереду залишаються найскладніші питання — особливо щодо аграрної політики та фінансування. Відкриття другого і третього переговорних кластерів дозволяє перейти до обговорення бізнесу, конкуренції та економічної політики, однак четвертий і п’ятий кластери, які охоплюють енергетику, транспорт, екологію, ресурси і сільське господарство, можуть стати справжнім випробуванням для Києва.

Європейська комісія визнає, що масштаб і продуктивність українського агросектору вимагають особливого підходу. Як заявила єврокомісарка з питань розширення Марта Кос, для окремих чутливих товарів можуть бути запроваджені спеціальні рішення. Водночас, за її словами, вступ України не повинен негативно вплинути на фермерів ЄС, а Союз прагне допомогти Києву відновити доступ до традиційних ринків за межами Європи.

За оцінкою Єврокомісії, у разі приєднання України виробництво сої та насіння соняшнику в ЄС може зрости до 150%, кукурудзи — на 50%, а пшениці — на 28%. У 2021 році Україна виробляла 32 млн тонн м’якої пшениці, тоді як усього в ЄС — 130 млн тонн. У сезоні 2023–2024 років Україна експортувала до ЄС 6,5 млн тонн м’якої пшениці, що становить близько двох третин від загального імпорту цієї культури до Союзу.

Особливо гострим залишається питання субсидій. За чинними правилами значна частина підтримки могла б дістатися великим українським господарствам, які обробляють понад 15 млн гектарів землі — це більше, ніж площа сільськогосподарських угідь Польщі. Єврокомісія наголошує, що бюджет і механізми підтримки потрібно адаптувати до появи нових членів, аби уникнути надмірного тиску на європейську модель сімейних ферм.

Які умови пропонує Брюссель

Єврокомісія розглядає можливість перехідних періодів для аграрної підтримки після вступу України, а також спеціальних захисних механізмів для чутливих товарів. Особливі умови для України мають бути відображені у проєкті спільної позиції ЄС щодо п’ятого переговорного кластера. Водночас перелік товарів, тривалість обмежень чи формула виплат поки не оприлюднені — ці питання ще мають стати предметом технічних обговорень між Україною та державами-членами.

Міністр аграрної політики Тарас Висоцький зазначив, що Київ може погодитися на перехідний період, але не на довгострокові обмеження доступу українських товарів до європейського ринку після вступу.

"Суперечить логіці. Україна не погодиться на постійні обмеження агроекспорту в ЄС", — підкреслив Висоцький.

Переговори та можливість вето

Єврокомісія запропонувала змінити правила ухвалення проміжних рішень у переговорах про вступ: замість одностайності перейти до голосування кваліфікованою більшістю. Це дозволило б зменшити залежність процесу від вето окремих країн. Однак остаточне рішення про вступ і надалі вимагатиме одностайної згоди всіх держав-членів.

Поки що між пропозиціями Єврокомісії та новими правилами залишається дистанція: держави-члени мають домовитися між собою, а Україна — погодити конкретні умови членства. Від того, яким буде цей компроміс, залежить, чи стане він підготовкою ЄС до вступу України, чи перетвориться на новий набір обмежень для Києва.