Керівник підприємства може не лише втратити право на бронювання працівників, а й стати фігурантом кримінального провадження у разі фіктивного оформлення співробітників, подання неправдивих даних чи залучення посередників за винагороду. Про це йдеться в аналітичному матеріалі для 24 Каналу.

Правоохоронці розрізняють порушення військового обліку, недоліки кадрового оформлення та умисне незаконне бронювання. Сам факт отримання бронювання працівником не є автоматичним доказом злочину — вирішальними є обставини працевлаштування, достовірність поданих відомостей і наявність умислу з боку керівника.

Як працюють схеми фіктивного бронювання

Найпоширеніші ризики:

  • формальне працевлаштування військовозобов'язаного лише для бронювання;
  • штучне збільшення штату без реальної потреби;
  • подання недостовірних документів;
  • бронювання за винагороду через посередників;
  • зловживання статусом критично важливого підприємства.

Сукупність формального оформлення, підроблених документів, грошових розрахунків та узгоджених дій може свідчити про організовану схему. Не кожен випадок є кримінальним правопорушенням, але комплекс таких дій підвищує ризики для керівника.

Що перевіряють правоохоронці

Поліція, ДБР, СБУ та прокуратура аналізують не лише документи про бронювання, а й увесь ланцюг ухвалення рішень. Серед ключових аспектів:

  • реальність трудових відносин (накази, договори, табелі, зарплатні відомості, сплата податків);
  • відповідність посади фактичній діяльності та кваліфікації;
  • підстави для бронювання (статус підприємства, списки працівників);
  • рух коштів, зокрема нетипові платежі та перекази посередникам;
  • електронні сліди подання документів;
  • роль керівника у схемі (чи знав, чи давав вказівки, чи отримував вигоду).
«У провадженнях щодо можливого незаконного бронювання слідство окремо встановлює, як саме людина отримала бронювання, які документи подавала та хто організував її оформлення», — йдеться у позиції Національної поліції, оприлюдненій МВС 17 серпня 2026 року.

Кримінальна відповідальність керівника

Є кілька статей Кримінального кодексу України, які можуть застосовуватися залежно від обставин:

  • перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань;
  • службове підроблення документів;
  • підроблення чи використання підроблених документів;
  • одержання неправомірної вигоди або зловживання впливом;
  • шахрайство;
  • ухилення від призову під час мобілізації.

Для керівника ключове питання — чи був він учасником умисної схеми. Сам факт підписання документів не означає автоматичної відповідальності. Якщо директор організовував фіктивне працевлаштування чи погоджував підроблені дані, ризик кримінального переслідування зростає, як і можливість додаткових санкцій — відшкодування шкоди, заборона обіймати певні посади тощо.

Судова практика та приклади

У 2025–2026 роках правоохоронці розслідували схеми незаконного бронювання як щодо посередників, так і щодо працівників та керівників підприємств. Наприклад, ДБР направило до суду обвинувальний акт щодо інженера енергетичного підприємства за підробку документів для бронювання, а поліція Чернігівщини — щодо директора держпідприємства, його підлеглого та посадовця центрального офісу за організацію фіктивного працевлаштування військовозобов'язаних із бронюванням за винагороду.

У вироку у справі № 752/20659/25 описано організацію фіктивного бронювання через працевлаштування на підприємствах критичної інфраструктури. Для аналізу ризиків роботодавця важливо враховувати не лише повідомлення про підозру, а й судові рішення, де детально описано дії учасників та їхню правову оцінку.