Україна цього року зіткнулася з гострим дефіцитом бюджету: бракує десятків мільярдів доларів як на соціальні виплати, так і на оборону. Причинами стали як загострення на фронті, так і масовані атаки на економіку, що призвели до зниження доходів, а також затримки з отриманням кредиту від ЄС через невиконані реформи. Про це розповіла експертка Центру економічних стратегій Олександра Мироненко в інтерв’ю кореспонденту ТСН Олександру Романюку.

Витрати на війну суттєво зросли — як на грошове забезпечення армії, так і на соціальну підтримку сімей загиблих військових. Збільшилися й оборонні закупівлі, оскільки війна стає все більш високотехнологічною. Значну частину потреб раніше покривали міжнародні партнери через так звану інкайнд-допомогу (зброя та боєприпаси), але у першому півріччі цього року її обсяг зменшився вдвічі, тоді як потреби залишилися незмінними. Водночас через російські удари по інфраструктурі та бізнесу доходи бюджету скоротилися: лише за липень-серпень держава недоотримала близько 33 мільярдів гривень податкових надходжень, а до кінця року ці втрати можуть сягнути 70 мільярдів гривень.

За словами Мироненко, із запланованих 29,5 мільярдів доларів зовнішнього фінансування частина вже затверджена, але отримання решти залежить від виконання Україною низки зобов’язань перед партнерами. Окремо виникла додаткова потреба у 27 мільярдах доларів на фінансування армії, яку озвучив президент Зеленський наприкінці серпня. З цієї суми 7 мільярдів мають піти на зарплати та соціальний захист військових, а 20 мільярдів — на оборонні закупівлі. Покрити таку дірку лише внутрішніми ресурсами неможливо, оскільки невоєнні видатки вже мінімальні.

Три сценарії розвитку подій

Мироненко окреслила три можливі сценарії для України:

  • Оптимістичний: Україна вчасно виконує всі міжнародні зобов’язання, партнери погоджуються на авансування частини програми "Ukraine Support Loan", і країна отримує повне фінансування у 56,5 мільярдів доларів. Однак цей сценарій вже малоймовірний через затримки з реформами та голосуваннями у парламенті.
  • Песимістичний: Україна встигає виконати частину зобов’язань і отримує часткову підтримку, але без додаткового авансування. У цьому разі залишається значна діра у цивільному бюджеті, що може призвести до секвестру, скорочення видатків або навіть гірших наслідків.
  • Критичний: Якщо не буде виконано ключових умов, можливе зупинення державного фінансування, затримки пенсій і зарплат.
"На 27 мільярдів немає де затягувати паски. У нас і так достатньо обмежені ресурси, і всі невоєнні видатки не такі вже і великі", — зазначила Олександра Мироненко.

За оцінками експертки, найбільшим ризиком залишається невиконання парламентом необхідних реформ і законопроєктів, що ставить під загрозу отримання зовнішньої допомоги та стабільність бюджету.