Росія посилює удари по розподільних підстанціях і мережах, намагаючись ізолювати українські атомні електростанції від енергосистеми. За даними української розвідки, агресор накопичує балістичні ракети та інше озброєння для енергетичного терору, що створює додаткові виклики для енергетичної та радіаційної безпеки країни.

Що відомо про плани атак

За інформацією ЗМІ, які посилаються на розвідку, російський план передбачає спочатку пошкодження транскордонних ліній електропередачі та підстанцій на заході України, далі — виведення з ладу гідроелектростанцій, а потім — зупинку Рівненської, Хмельницької та Південноукраїнської АЕС. Це може позбавити Україну до 15 ГВт потужності, що загрожує масштабним блекаутом.

Незалежна експертка з ядерної енергетики Ольга Кошарна нагадує, що під час повномасштабної війни єдиний справжній блекаут стався 23 листопада 2022 року, коли одночасні удари по підстанціях призвели до автоматичної зупинки енергоблоків. Однак менш ніж за 14 годин енергосистему вдалося відновити. Після цього фахівці розробили алгоритми підготовки АЕС до атак, що дозволило уникати повторення таких ситуацій.

Чи є ризик ядерної аварії

Колишній голова Держатомрегулювання Григорій Плачков пояснює, що в разі втрати зв’язку з підстанціями енергоблоки переводять у стан гарячого або холодного зупину — це проєктний, а не аварійний режим. За його словами, атомники навчилися працювати в екстремальних умовах, а системи захисту автоматично зупиняють блоки у разі потреби. На всіх АЕС є резервні дизель-генератори та мобільні генератори, які забезпечують роботу систем безпеки навіть після від’єднання від енергосистеми.

«От усі запитують: чи загрожують нам „Чорнобиль“, „Фукусіма“ або „Три-Майл-Айленд“? Думаю, що наші добре навчені й досвідчені атомники такого не допустять», — зазначив Плачков.

Ольга Кошарна додає, що навіть у разі пошкодження обладнання енергоблоки можуть знижувати потужність, але розвалу енергосистеми, як це було 2022 року, вже не очікується. Водночас період відновлення після атак може бути складним для споживачів через обмеження електропостачання.

Захист підстанцій і роль МАГАТЕ

За даними «Укренерго», інженерний захист ключових підстанцій посилюється: будівельно-монтажні роботи завершено майже на 120 об’єктах. Однак експерти визнають, що ворог також удосконалює засоби ураження, а захист окремих розподільних пристроїв, які належать «Енергоатому», залишається недостатнім.

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга повідомив про домовленість із МАГАТЕ щодо розгортання місій Агентства на 19 критично важливих підстанціях. Проте частина експертів скептично оцінює ефективність цих місій, оскільки фахівці МАГАТЕ не мають електротехнічної спеціалізації та відповідних повноважень для фіксації воєнних злочинів.

Більшість аналітиків вважає, що основна загроза — це спроби ізолювати АЕС від енергосистеми, а не прямі удари по станціях. Проте у разі погіршення ситуації на фронті російське керівництво може вдатися і до таких кроків. Експерти наголошують на важливості міжнародного тиску, щоб не допустити атак, які можуть становити загрозу для всієї Європи.