Російські атаки на склади та виробничу інфраструктуру в Україні призводять до ланцюгової реакції: бізнес втрачає продукцію й потужності, логістика дорожчає, торгові мережі змінюють систему постачання, а споживачі можуть зіткнутися з обмеженим вибором товарів на полицях. Про це повідомляє Міністерство аграрної політики та продовольства.

За словами міністра аграрної політики Тараса Висоцького, удари по продовольчих складах тривають від початку повномасштабної війни, а після масованої атаки 5 серпня їхня інтенсивність досягла максимуму. Найбільше складських площ знищено у Київській області, яка забезпечує столицю, значних втрат зазнали й склади у Дніпропетровській області. Висоцький зазначає, що один удар по великому складу може завдати бізнесу збитків на 3–5 млрд грн, а сумарні втрати вже обчислюються десятками мільярдів гривень.

Як змінюється логістика та постачання

Знищення складів означає не лише втрату будівель, а й запасів продукції, які мали надійти до магазинів. Бізнес змушений перебудовувати логістику: великі централізовані склади замінюють на менші, розосереджені об’єкти, розвивають прямі постачання від виробника до торгової точки. Для покупців це може означати тимчасову відсутність окремих товарів або зменшення асортименту.

Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук звертає увагу на ризики для виробників: "Ті ризики, які виникають у ритейлі, хочуть перекласти на виробників". Він пояснює, що раніше після доставки товару на склад продукція переходила у власність торгової мережі, а зараз договори можуть переглядати так, що відповідальність залишиться на постачальнику.

"Виходить так, що хтось продає, хтось отримує прибуток, а якщо щось трапляється — відповідаєш лише ти один", — наголошує Марчук.

Чи зростуть ціни та чи буде дефіцит

Експерти не прогнозують автоматичного зростання цін на всі продукти, але визнають: через руйнування складів витрати на логістику зростають. Особливо це стосується товарів, що потребують спеціальних умов зберігання. За галузевими оцінками, логістика охолодженої продукції може подорожчати на 35–50 %, а загальний вплив на ціни може скласти до 2,5 %. Однак кінцева ціна залежатиме від конкретного товару, запасів і можливості виробника швидко відновити постачання.

Перехід до розподіленої системи складів знижує ризик великих втрат, але ускладнює й здорожчує організацію постачань. Частину продукції магазини можуть отримувати невеликими партіями або напряму від виробника.

Хто має відповідати за втрати

Марчук вважає, що зрозумілі правила страхування допомогли б знизити ризики для бізнесу. Він наголошує на очікуванні програми страхування військових ризиків від Міністерства економіки: "Так ми б вирішили питання, хто несе остаточну відповідальність". Це дозволило б і споживачам зрозуміти, чому певних товарів немає в магазинах.

Міністр Тарас Висоцький також виступає за розподіл збитків між торговими мережами та постачальниками залежно від логістики, маржі й етапу втрати товару: "Не може бути 100-відсоткового покриття збитків лише за рахунок виробника чи продавця". Мінекономіки працює над запуском національної системи страхування військових ризиків, а законопроєкт № 6068-д має врегулювати відносини між постачальниками і ритейлом.

Дефіциту продуктів не очікують

Попри значні втрати складської інфраструктури, у Мінагрополітики не прогнозують загального дефіциту продовольства. Основна проблема — перебудова логістики та ризик тимчасового браку окремих товарів. Водночас, як зазначає економіст Олег Пензин, пошкодження підприємств і проблеми великих платників податків впливають на доходи держави, яка зараз особливо потребує фінансування оборони. Українці можуть відчути тимчасову відсутність окремих продуктів, скорочення асортименту та додатковий ціновий тиск там, де атаки ускладнюють виробництво, зберігання чи доставку.