Рівень підтримки президента Росії Володимира Путіна суттєво впав, навіть попри контроль Кремля над опитуваннями, що, на думку експертів, свідчить про зростаюче невдоволення затяжною війною проти України.

За даними останнього опитування Всеросійського центру вивчення громадської думки (ВЦВГД), який підпорядковується державі, популярність Путіна знизилася з колишніх 89% до приблизно 65%. Фонд «Громадська думка», що також проводить дослідження для Кремля, зафіксував падіння підтримки Путіна з 71% до 66% у липні — це найрізкіше зниження з часів протестів 2022 року, викликаних мобілізацією.

Як зазначає Катерина Степаненко, керівниця російського напрямку аналітичного центру Institute for the Study of War, такі результати навіть у контрольованих Кремлем опитуваннях можуть бути сигналом для Путіна від оточення: діяти обережно та шукати шляхи завершення війни. Вона підкреслила: «Ми бачимо, що підтримка Путіна зменшується, хоч і незначно, але це змушує соціологів показувати реальне падіння». Степаненко також припускає, що частина кремлівських еліт використовує результати опитувань, щоб донести до Путіна невдоволення війною.

«Хтось намагається показати, що інтерес до війни згасає», — заявила Катерина Степаненко.

Довіра до Путіна також зменшилася: за даними ВЦВГД, з 76,7% у середині червня до 71% у новому опитуванні. Однак альтернативні дослідження, наприклад, Інституту вивчення конфліктів і аналізу Росії, показують ще нижчі цифри: у Краснодарському краї Путіну довіряють лише 39% респондентів, у Ростовській області — 37%.

На тлі п’ятого року війни Кремль дедалі менше здатен захищати населення та еліти від її наслідків. Як зазначає Джон Харді, заступник директора програми з Росії у Фонді захисту демократій, атаки України на нафтопереробні заводи та онлайн-ритейлерів, а також дефіцит пального і західні санкції посилюють тиск на росіян. Водночас, за його словами, це ще не становить прямої загрози владі Путіна: «Є сильне бажання завершити війну, але малоймовірно, що це призведе до масових заворушень чи перевороту».

Харді та Степаненко вважають, що Путін усвідомлює невдоволення суспільства, тому діє обережно, уникаючи нових хвиль мобілізації чи спроб контролювати Telegram. Однак, за словами Харді, через великі втрати на фронті та необхідність націоналізувати бізнес для підтримки війни, Путін може оголосити нову мобілізацію після вересневих виборів.

Директор Естонської служби зовнішньої розвідки Каупо Розін заявив, що нині позиції Путіна найслабші за весь час його правління: «Є голоси, які закликають його продовжувати, але дедалі більше тих, хто радить переглянути ситуацію».