Генеральний прокурор України Руслан Кравченко подав у відставку 7 вересня 2026 року на тлі масштабного корупційного скандалу, пов’язаного зі справою «Карфаген», яку розслідують НАБУ та САП. Його рішення стало реакцією на звинувачення у можливому «кришуванні» шахрайських кол-центрів співробітниками Офісу генерального прокурора. Кравченко заявив, що залишає посаду з політичних причин, аби не допустити використання прокуратури як інструменту політичної боротьби, і категорично заперечив будь-яку причетність до незаконної діяльності.

Деталі справи «Карфаген»

Розслідування НАБУ та САП, подробиці якого стали відомі 4 вересня, стосується підозри у «кришуванні» шахрайських кол-центрів високопосадовцями ОГП. Того ж дня було затримано начальника кібердепартаменту ОГП Сергія Кропиву. Слідство інкримінує фігурантам створення злочинної організації (ст. 255 ККУ) та легалізацію доходів, отриманих злочинним шляхом (ст. 209 ККУ), а загальна сума легалізованих коштів, за даними слідства, перевищує 41 млн грн.

У справі фігурують особи під псевдонімами «Шеф», «Муза», «Канцлер», «Камрад» та «Флеш». «Канцлером» виявився заступник начальника Департаменту міжнародного співробітництва ОГП Сергій Крапива, якого підозрюють у систематичному отриманні хабарів і організації відмивання грошей через купівлю нерухомості, автомобілів та ювелірних виробів. «Музою» стала 24-річна Єлизавета Івахненко — кохана Кропиви, на яку оформлювали майно, придбане за незаконні кошти. Особу «Шефа» офіційно не встановлено, але у ЗМІ його пов’язують із Кравченком через згадку по батькові Андрійович.

«Свого часу керівник “Канцлера” обіймав посаду голови Податкової служби України», — повідомили в НАБУ та САП.

Реакція та політичний контекст

Кравченко після появи у публічному просторі аудіозаписів і фото сейфа з грошима заявив, що не має до цього стосунку, а оприлюднені записи назвав «просто розмовами». Він підкреслив, що не давав вказівок щодо сприяння діяльності кол-центрів, а співробітника ОГП, який фігурує у справі, відсторонили від роботи.

Відставка Кравченка має бути затверджена Верховною Радою після подання президента. До цього моменту він залишається на посаді. Якщо Рада підтримає відставку, обов’язки генпрокурора тимчасово виконуватиме його перший заступник Марія Вдовиченко. Однак, як зазначають експерти, ситуація може залишитися невизначеною, якщо парламент не проголосує або виникнуть процедурні нюанси.

Хто може стати наступним під ударом

Політологи та юристи вважають, що справа «Карфаген» може стати початком масштабних змін у правоохоронній системі. За словами політолога Андрія Золотарьова, після Офісу генерального прокурора під прицілом НАБУ та САП можуть опинитися представники депутатської більшості, зокрема Кирило Буданов або Давид Арахамія. Золотарьов вважає, що йдеться не лише про боротьбу з корупцією, а й про перерозподіл впливу у владі та контроль над прокуратурою міжнародними експертами.

Дискусія щодо майбутнього прокуратури

Юристи наголошують на необхідності змін у процедурі призначення генпрокурора, зокрема залучення міжнародних експертів до відбору кандидатів. Адвокат Олег Леонтьєв вважає, що Генеральну прокуратуру варто ліквідувати та передати її функції Міністерству юстиції, оскільки нинішня система призначень дозволяє потрапляти на керівні посади людям без необхідного досвіду та доброчесності.