Близько 300 автозаправних станцій в Україні були пошкоджені або зруйновані за останні пів року внаслідок російських атак. Як повідомляє Forbes, оператори АЗС перебудовують свою роботу з урахуванням нових загроз: встановлюють захисні конструкції, заглиблюють резервуари, використовують антидронові сітки та впроваджують автоматизацію, але не планують залишати прифронтові регіони.

Найбільше від обстрілів постраждали Дніпропетровська (55 атак), Харківська (40), Сумська (38), Херсонська (30), а також Донецька й Запорізька області (по 28 випадків). Відновлення однієї пошкодженої станції може коштувати від 50 до 70 мільйонів гривень, а для невеликих операторів навіть часткові руйнування стають серйозним фінансовим ударом.

Запорізька мережа ZOG працює в умовах постійної небезпеки: з семи станцій на підконтрольній Україні території одна була знищена прямим влучанням дрона навесні 2026 року, ще одну довелося закрити через близькість до лінії фронту. Шість АЗС компанії залишаються на окупованих територіях. За словами співвласника ZOG Олега Серовського, загальні втрати компанії вже сягають десятків мільйонів гривень. У 2025 році виручка ZOG становила 271 млн грн, а прибуток — 12,3 млн грн (дані YouControl).

У харківської мережі OVIS ситуація ще складніша: з березня 2026 року російські атаки пошкодили 10 із 28 станцій, особливо в напрямку Богодухова, де з чотирьох АЗС залишилася лише одна. Директорка OVIS Катерина Сліжук зазначає, що деякі об’єкти настільки зруйновані, що їх відновлення дорівнює новому будівництву. Компанія не планує відкривати нові станції щонайменше до кінця року через ризики для безпеки.

Схожі проблеми мають і оператори, які працюють далеко від лінії фронту. Мережа EURO 5, що має близько 50 станцій у різних областях, повідомила про 10 атак на свої АЗС із березня 2026 року. Загальні збитки компанія оцінює у 1 млн доларів, і тепер змушена закладати витрати на захист і відновлення у бюджет наперед.

Як змінюється робота АЗС

Підхід до будівництва і функціонування АЗС суттєво змінився: тепер у пріоритеті безпека, а не лише зручність для клієнта чи дизайн. Оператори впроваджують:

  • заглиблені паливні резервуари;
  • резервне електроживлення;
  • захисні конструкції та габіони;
  • антидронові сітки;
  • автоматизацію відпуску пального;
  • укриття для персоналу;
  • навчання співробітників домедичній допомозі.

У мережі OVIS вже встановлюють додаткові захисні елементи, щоб зменшити ризик ураження дронами. Водночас жоден із цих заходів не гарантує повної безпеки від ракетних чи дронових ударів.

Під час повітряної тривоги, як повідомили в EURO 5, обслуговування клієнтів на конкретній АЗС припиняється, а співробітники прямують до укриття. Компанії також навчають персонал тактичній медицині, зокрема зупинці кровотечі. Ще один напрям — максимальна автоматизація роботи: ідеально, щоб у небезпечних регіонах АЗС працювали з мінімальною участю людей або взагалі без персоналу. Проте чинне законодавство поки що вимагає присутності касира та використання касового обладнання.

«Найбільші втрати для компанії — це не зруйновані резервуари чи будівлі, а загибель і травмування людей», — наголосив Олег Серовський, співвласник ZOG.

Попри всі труднощі, більшість мереж не планують залишати прифронтові області, адже АЗС залишаються критично важливими для транспорту, рятувальників, медиків, комунальних служб, волонтерів і бізнесу. Повне припинення роботи у цих регіонах може створити додаткові проблеми для місцевого населення.

Раніше OBOZ.UA повідомляв про викриття незаконного продажу пального в Одеській області через пересувні АЗС: організатор отримав штраф із конфіскацією товару.