З кінця серпня Київ зіткнувся з новою хвилею повітряних тривог: 27 серпня сирени лунали тринадцять разів — це найбільша кількість з початку повномасштабної війни. За даними застосунку «Київ цифровий», упродовж останнього тижня літа бізнес у столиці втратив 41% робочого часу через постійні повітряні загрози.

Першими на новий режим відреагували залізниця та пасажири: 30 серпня «Укрзалізниця» затримала сотні рейсів, а тисячі людей чекали на київських вокзалах понад п’ять годин. У серпні в місті зафіксували 120 тривог — це найбільше з березня 2022 року. Якщо раніше тривоги забирали лише 4% робочого часу, то наприкінці серпня цей показник зріс удесятеро.

Під час тривог метро зупиняє рух на наземних ділянках, банки та ЦНАПи припиняють обслуговування. Власники магазинів самі вирішують, чи працювати, але великі ТРЦ зазвичай евакуюють відвідувачів. За оцінками торгових центрів, у спокійні місяці втрати від тривог становили 3% обороту, але зараз найбільше страждають кінотеатри та дитячі зони — після відбою люди не повертаються. Постраждала й сфера спорту: 30 серпня футбольний матч «Зоря» – «Харків» довелося перенести через дві тривоги, а школи з 1 вересня переходять на очно-дистанційний формат із навчанням молодших класів в укриттях.

Уряд відреагував на ситуацію: 29 серпня прем’єр-міністр Сергій Корецький доручив розробити нові алгоритми роботи міст під час тривалих тривог. 31 серпня їх презентували: тривоги поділили на «жовті» (дронова загроза) та «червоні» (ракетна), вокзали працюватимуть цілодобово, поїзди розосереджуватимуть, а комендантську годину переглянуть. Також Рада оборони Києва просить не зупиняти рух «зеленою» гілкою метро та дозволити транзит вантажівок.

Однак простої — не єдина причина втрат. За даними NASA Firms, у серпні 2026 року в Києві та передмісті зафіксували 388 пожеж, з яких 67 — у місті, а 321 — у зоні складів і логістичних центрів (Бровари, Бориспіль). За місяць Росія знищила або пошкодила понад десяток складів українських компаній. Більшість пожеж припала на останні дні серпня.

«90% централізованої продуктової логістики мереж — складів і розподільчих центрів — знищено», — заявив міністр аграрної політики Тарас Висоцький 28 серпня.

Через це торгові мережі переходять на прямі поставки від виробників, що дорожче й повільніше. Водночас на ринку виник критичний дефіцит складських площ: за оцінками UTG, втрачено 400 тис. кв. м, з яких 80–100 тис. — холодильні. Відновити можна лише 20–30% потужностей. Зростають і витрати на персонал: у серпні у Києві було 899 вакансій комірника (на 9,5% більше, ніж торік), а зарплати за рік зросли на 29–32% залежно від посади.

Попри це, ціни в магазинах майже не змінилися (+0,01% за десять днів ударів), але зникли знижки та найдешевші товари. Відновлення інфраструктури ускладнюється браком площ і персоналу, а споживачі вже відчувають наслідки атак на своїх гаманцях.