Навесні 2027 року в Україні набуде чинності новий закон «Про публічні закупівлі», який стане першим масштабним кроком до гармонізації закупівельних процедур із європейськими стандартами. Як повідомляє «Українська правда», це відбудеться в межах першого переговорного кластера щодо євроінтеграції, відкритого у червні 2026 року, і саме закупівлі залишатимуться під особливою увагою протягом усього процесу.
Головна відмінність між українською та європейською системами — у розмірах порогів для обов’язкових конкурентних процедур. У ЄС чіткі правила діють лише для закупівель, що перевищують 140 тисяч євро для товарів і послуг та 5,4 мільйона євро для робіт. Для менших сум країни-члени встановлюють власні пороги, які суттєво відрізняються. В Україні ж навіть після оновлення закону пороги залишаться найнижчими серед європейських країн: від 3 920 євро для товарів і послуг та від 29 370 євро для робіт. Це дозволяє забезпечити максимальну прозорість, але водночас вимагає детального регулювання на національному рівні.
Ще одна відмінність — швидкість процедур. За даними Public Procurement Data Space, у 2025 році середня тривалість ухвалення рішення на відкритих торгах у країнах ЄС становила 143 дні, а в окремих країнах, як-от Італія, — понад 200 днів. В Україні аналогічний процес у 2025 році займав у середньому 22 дні. Після набуття чинності нового закону цей термін зросте до приблизно 28 днів, але все одно залишиться значно коротшим, ніж у ЄС.
Щодо критеріїв оцінки, в Україні майже всі закупівлі визначаються лише за ціною, хоча закон дозволяє враховувати й нецінові показники, як-от гарантії чи вартість життєвого циклу. У 2025 році такі критерії застосовувалися менш ніж у 0,26% випадків. У країнах ЄС цей показник набагато вищий — у середньому 58,5% закупівель, а в окремих державах, наприклад у Хорватії, — понад 99%. Новий закон передбачає поступове розширення використання нецінових критеріїв, а також розробку методології для їхнього застосування.
«У 2025-му нецінові критерії застосували у менш як 0,26% закупівель, які надавали таку можливість», — йдеться у матеріалі.
Серед інших змін — можливість укладати рамкові угоди не лише для товарів, а й для послуг і робіт, а також запровадження нових способів закупівель, зокрема конкурсів проєктів, інноваційного партнерства та динамічної системи закупівель. Це має зробити систему більш гнучкою та наближеною до європейських практик.
