Палата представників Конгресу Сполучених Штатів остаточно затвердила законопроєкт про санкції проти Росії, який носить ім'я покійного сенатора Ліндсі Грема. Про це стало відомо після голосування у нижній палаті американського парламенту 16 вересня 2026 року вночі за Києвом.

За законопроєкт HR 5334 проголосували 262 конгресмени, проти – 159. Серед республіканців 197 підтримали документ, лише 6 були проти. Демократи розділилися: 58 «за» і 148 «проти», а незалежний конгресмен також підтримав законопроєкт. Необхідна кількість голосів була набрана ще до завершення підрахунку – на певному етапі «за» висловилися вже 217 членів Палати представників. Документ здобув широке двопартійне схвалення.

Перед фінальним голосуванням 15 вересня законопроєкт пройшов попередню процедурну стадію з мінімальною перевагою – 214 проти 211, коли двоє демократів підтримали документ разом із республіканцями. Голосування відбулося у фінальний тиждень роботи Палати перед проміжними виборами, які заплановані на 3 листопада.

Тепер документ має бути переданий на підпис Дональду Трампу, який, як очікується, підпише його найближчим часом. Законопроєкт передбачає запровадження нових обмежень щодо Росії, зокрема дає президенту право вводити мита до 100% проти країн, які купують російські енергоносії або допомагають Росії обходити санкції. Окрім цього, документ дозволяє запроваджувати мита до 500% на російські товари. Особливу увагу в документі приділено санкціям проти російської енергетики, а також встановленню високих мит для великих покупців нафти й газу з Росії, таких як Китай, Індія та Туреччина. Список країн, на які можуть бути накладені мита, переглядатимуть кожні 180 днів; країни, які імпортують менше 15% російського газу та активно скорочують ці обсяги, можуть отримати виключення.

Законодавчий акт також передбачає безпрецедентне розширення санкційних списків: під нові обмеження потрапляють не лише ключові особи з найближчого оточення російського президента та урядовці, а й нові технологічні компанії Росії, зокрема ті, що виробляють компоненти для військової техніки та систем радіоелектронної боротьби. Крім військово-промислового комплексу, санкції спрямовані на економічний фундамент Москви: вводиться сувора заборона на будь-які інвестиції у нові проєкти російської енергетики, зокрема у видобуток нафти й газу. Також суттєво обмежується доступ російських структур до західних фінансових ринків, що має ускладнити залучення капіталу для міністерства фінансів Росії. Окремо підкреслюється, що американські інвестиції в Росію будуть повністю заборонені.

Важливим складником документа є розширення санкцій проти Ірану: нові норми стосуються іранських енергетичних і фінансових секторів, підприємств, що займаються розробкою ракетних технологій і підтримують терористичні організації. Посилюється контроль за експортом технологій подвійного призначення, які можуть бути використані у військових цілях. Додаткові обмеження на експорт будуть застосовані й до третіх країн, які сприяють військовим та розвідувальним програмам Росії та Ірану.

У США цей документ також називають «законом про пекельні санкції» проти РФ. Конгрес США остаточно схвалив цей законопроєкт, завершивши всі необхідні процедури для його ухвалення. Законопроєкт також передбачає санкції проти російських чиновників, компаній і фінансових установ, які сприяють веденню війни, а також проти так званого «тіньового флоту» і продовження чинних санкцій проти Ірану. Окремо вказано, що санкції стосуватимуться і президента Росії Володимира Путіна та інших високопосадовців.

Під час обговорення законопроєкту деякі демократи висловили занепокоєння щодо розширених повноважень президента щодо введення мит, наголошуючи на відсутності чітких обмежень і контролю. Зокрема, конгресмен Дон Байєр застеріг, що це може дозволити президенту самостійно визначати країни-порушники та запроваджувати проти них мита без додаткового нагляду чи термінів дії. Окремо демократи наголошують, що надання таких широких повноважень Дональду Трампу не гарантує автоматичного тиску на Росію, оскільки він може відмовитися застосовувати санкції навіть за наявності відповідних інструментів.

Голосування за законопроєкт уважно відстежували в Україні. Президент Володимир Зеленський закликав американських законодавців підтримати документ, наголосивши на важливості рішучих дій з боку президента США. Один із співавторів законопроєкту, сенатор-демократ Річард Блументаль, підкреслив, що це важливий сигнал для України та США, щоб продемонструвати Володимиру Путіну готовність до опору. Республіканець Майкл Маккол додав, що ці санкції можуть послабити російський режим і наблизити його до переговорів про мир.

Ім'я Ліндсі Грема було присвоєно законопроєкту на знак вшанування його внеску у підтримку санкційної політики щодо Росії. Після підписання президентом документ набуде чинності.

Раніше, ще 7 серпня, Сенат США схвалив цей законопроєкт 86 голосами «за». Тоді ж повідомлялося про можливий опір у Палаті представників, що міг затримати ухвалення документа до виборів у листопаді, однак законопроєкт усе ж був підтриманий більшістю.

Очікується, що новий закон може вплинути і на деяких союзників США, оскільки мита можуть бути застосовані навіть до країн-партнерів, які продовжують купувати російські енергоносії. Законопроєкт також відомий як ініціатива Грема-Блументаля, оскільки його авторами виступили сенатори від обох партій.