Адміністрація президента США Дональда Трампа перестала приділяти увагу ядерній програмі Ірану, зосередившись на кризі в Ормузькій протоці. Про це пише оглядач Марк Чемпіон у колонці для Bloomberg Opinion.

Після підписання у червні меморандуму про взаєморозуміння між США та Іраном, обіцяні 60 днів переговорів щодо збагачення урану так і не відбулися, а відведений для них термін давно минув. Як зазначає Чемпіон, із початком війни 28 лютого врегулювання ядерного питання декларували як одну з головних цілей американо-ізраїльської атаки, але на практиці ставка робилася лише на зміну режиму. Ця стратегія провалилася, і відтоді Вашингтон не виробив окремої політики щодо іранської ядерної програми.

До початку війни саме ядерне питання було в центрі уваги, тривали переговори у Женеві. Вони були раптово перервані ударом, унаслідок якого загинув тодішній верховний лідер Ірану Алі Хаменеї, що стало початком конфлікту. Тепер питання ядерної програми Ірану відійшло на другий план, поступившись нагальнішій проблемі — відкриттю Ормузької протоки.

Міністр енергетики США Кріс Райт в ефірі ABC «This Week» заявив: «Ядерної угоди може й не бути». За його словами, адміністрація може розглядати варіант знищення відповідних потужностей, а угода може перейти вже до наступної іранської адміністрації. Чемпіон погоджується з тезою Райта, що Ірану не можна дозволити отримати ядерну зброю, адже це дало б імунітет репресивному режиму та могло б підштовхнути інші країни регіону до ядерних перегонів.

Колумніст нагадує, що загроза поширення ядерної зброї виправдовувала багаторічний економічний і дипломатичний тиск на Іран, який у 2015 році призвів до підписання Спільного всеосяжного плану дій (JCPOA). Угода передбачала жорсткі інспекції та обмеження на запаси і виробництво збагаченого урану. На думку Чемпіона, головна вада JCPOA — обмежений термін дії окремих положень, і замість виходу з угоди у 2018 році Трамп мав би домагатися її перегляду та продовження. Після виходу США Іран також відмовився від зобов'язань і почав збагачувати уран у більших обсягах та до вищого рівня, ніж будь-коли раніше.

«Іранці розумні. Вони переводять усю дискусію на Ормузьку протоку», — заявив 2 вересня в подкасті Тель-Авівського Інституту досліджень національної безпеки колишній начальник військової розвідки Ізраїлю генерал-майор Тамір Хайман.

Чемпіон зазначає, що США нині співпрацюють із союзниками щодо Ормузької протоки, але втрачають з поля зору головне — ядерний аспект. Він визнає, що не має доказів, що Іран свідомо використовує тему протоки для відволікання уваги, але дискусія про створення власного ядерного стримування вже стала публічною. Прихильники цієї ідеї посилаються на приклад Північної Кореї, яку не чіпають, на відміну від України та Ірану.

Новий верховний лідер Ірану Моджтаба Хаменеї, за словами автора, може вважати, що саме відсутність ядерної зброї призвела до нинішньої ситуації. Чемпіон вважає, що у Хаменеї залишаються два шляхи: капітулювати перед США або протриматися, щоб досягти ядерного прориву.

Головний підсумок, на думку автора, полягає в тому, що іранське ядерне питання не стало ближчим до вирішення, а навпаки — стало небезпечнішим і може призвести до гонки озброєнь. Після ударів програма не зникла з порядку денного: у вересні МАГАТЕ вперше за 20 років передало це питання до Ради Безпеки ООН, а також з’явилися повідомлення про можливе відновлення іранських ядерних об’єктів.