Логістичний комплекс Amtel під Києвом площею 100 000 кв. м знищено внаслідок російської ракетної атаки. Це один із найбільших ударів по складському ринку України за останній час, повідомив CEO DP Development & Property Дмитро Пасенков.

За словами Пасенкова, втрати порівнянні з руйнуваннями великих логістичних об’єктів 2022 року, таких як West Gate та Комодор, коли було знищено 20% складських площ київського регіону — близько 400 000 кв. м. "Amtel був один з флагманів ринку. Та мав зручне розташування для бізнесу", — наголосив він. Зараз бізнес змушений оперативно змінювати структуру логістики та адаптуватися до нових загроз для складської нерухомості.

У складський комплекс влучила балістична ракета, пожежу на складах гасили понад добу рятувальники ДСНС. Серед орендарів Amtel — міжнародні логістичні оператори DB Schenker, Ekol Logistics та Logistics Plus. Також у межах комплексу постраждав склад GoodWine. Втрати через ракетні удари зазнали й компанії WOG, Книголав, Hilti, Elit Ukraine, Ariston, Viessmann.

Комерційна директорка GDS Анна Анісімова пояснює, що Amtel обслуговував не лише Київський регіон, а й забезпечував дистрибуцію товарів по всій Україні. Це був класичний великий централізований логістичний хаб із товарами різних сегментів — від алкоголю та книжок до посилок і гуманітарних вантажів. Раніше така модель дозволяла оптимізувати витрати, але в умовах війни концентрація запасів в одному місці стає надто ризикованою. "Коли вибуває один із небагатьох вузлових об'єктів, наслідки одночасно відчувають одразу кілька галузей", — додала вона.

Пропозиція якісних складських площ класу А поблизу Києва й раніше була обмеженою. "Тепер ринок відчує додатковий дефіцит, а орендні ставки отримають потенціал для зростання", — зазначила Анісімова. За її словами, ця подія прискорить зміну підходів до розвитку логістичної нерухомості в Україні. Світовий досвід країн із тривалими воєнними загрозами, зокрема Ізраїлю, демонструє ефективність моделі розподіленого зберігання та модульних складських парків. "Замість одного мегахабу створюється кілька окремих корпусів площею 10–25 тис. кв. м із технологічними та протипожежними розривами між ними, що дозволяє локалізувати наслідки можливого ураження та зберегти роботу більшої частини комплексу", — пояснила вона.

Дмитро Пасенков додав, що за останні пів року зафіксовано щонайменше 40 атак на українську логістику, а загалом знищено близько 300 000 кв. м складів. Бізнес уже шукає нові стратегії, зокрема модель "Multi-hub", яка передбачає розподіл товарних запасів між кількома меншими складами замість одного великого. Можливе також перенесення частини об’єктів у відносно безпечніші регіони, як-от Хмельницька чи Івано-Франківська області.

Ще один ефективний механізм — створення мережі міні-складів (Cross-docking) поблизу великих міст для швидкої доставки без тривалого зберігання. Зміняться й архітектурні та технічні вимоги до складів: компанії обиратимуть менш ризикові локації, уникатимуть близькості до об’єктів критичної інфраструктури, а також облаштовуватимуть сертифіковані бомбосховища на території для захисту персоналу.

Наприклад, "Нова пошта" вже побудувала понад 1200 захисних споруд на своїх підрозділах, інвестувавши у безпеку понад 1 мільярд гривень. Пасенков прогнозує, що оптимальний розмір складу зменшиться до 3 000–5 000 кв. м (максимум до 10 000), замість великих хабів понад 20 000 кв. м. Для пришвидшення будівництва бізнес використовуватиме модульні та швидкомонтовані споруди з легких металоконструкцій і сендвіч-панелей, які зводяться за 2–4 місяці. Вартість таких конструкцій нижча, що дозволяє диверсифікувати інвестиції на кілька точок. У разі загострення загроз їх можна частково демонтувати та перевезти в інший регіон.