2 вересня у Києві сталася перестрілка між озброєними співробітниками ГУР Міноборони та СБУ, внаслідок якої були поранені. Розслідувати цей інцидент мала лише одна структура — Державне бюро розслідувань (ДБР), адже саме воно має відповідні повноваження щодо злочинів силовиків і військових, повідомляє 24 Канал.

Згідно з Кримінальним процесуальним кодексом, підслідність ДБР охоплює всіх, хто отримав зброю від держави — від рядового до керівника відомства, за винятком справ НАБУ та статей про розголошення військових відомостей. До компетенції бюро входять розслідування самовільного залишення частини, втрати чи розкрадання зброї, катувань, а також злочинів самих правоохоронців різних відомств.

За останні роки навантаження на ДБР різко зросло: кількість кримінальних проваджень із 2024 по 2026 рік збільшилася зі 155 тисяч до 373 тисяч, тоді як штат зріс лише з 1600 до 1900 осіб. Це означає, що на кожного працівника припадає близько 200 справ, а на слідчих — ще більше. Як зазначає директор ДБР Олексій Сухачов, лише за 2025 рік до бюро звернулися майже 10 тисяч військових, які прагнули повернутися до служби, а цьогоріч таких звернень уже 7,5 тисячі. Від оперативності слідчих залежить, чи зможе військова частина поповнитися особовим складом.

Вузькі місця та проблеми експертиз

ДБР не має власної експертної установи, хоча це передбачено його структурою. Усі експертизи проводять сторонні органи — Мін'юст, МВС, СБУ. З початку 2024 до квітня 2026 року було проведено понад 18 тисяч експертиз, з яких 4325 тривали понад 90 днів. Саме через це між подією та вироком можуть минати роки, а свідки залишаються на фронті чи втрачається обстановка на місці злочину. Справи про зброю також гальмуються: поки триває експертиза, зброя може залишатися в обігу.

Фінансування фонду для негласних слідчих дій у середньому становило 59%, а у 2025 році впало до 38%. ДБР не має прямого доступу до поліцейської системи Custody Records, що ускладнює запобігання катуванням під вартою. В жодному з семи територіальних управлінь не призначені керівники підрозділів внутрішнього контролю, оскільки конкурсна комісія, яка має це робити, не працює з 2021 року.

«Інституційне забезпечення бюро загалом сформоване і дає змогу виконувати визначені законом завдання, а виявлені невідповідності аудитори прямо пов'язують із тим, що розпочату шість років тому реформу досі не завершили», — йдеться у висновку аудиту, презентованому в ДБР.

Перспективи реформи та законодавчі ініціативи

ДБР фактично стало органом, що розслідує все, і військові справи витіснили профільні. Частина експертів вважає, що проблему слід вирішувати не лише збільшенням ресурсів, а й перерозподілом підслідності. Однак створення окремого органу для військових розслідувань — Військової служби правопорядку — досі не завершено: відповідний законопроєкт ухвалили лише в першому читанні ще в червні 2024 року.

Другий етап реформи ДБР передбачений Дорожньою картою з питань верховенства права, ухваленою урядом у травні 2025 року. Початок цього етапу ознаменувався не законопроєктом, а аудиторським висновком, який став основою для майбутніх змін. Попри позитивну оцінку інституційної спроможності бюро, аудитори наголошують на незавершеності реформи та необхідності комплексного законодавчого врегулювання.

Термінові питання залишаються відкритими

20 вересня завершується термін подання рапортів для військових за спрощеною процедурою. Після цієї дати повернення у стрій стане складнішим і вимагатиме судових процедур. Держава встановила терміни для військових, але не визначила строки для вирішення власних проблем: створення експертної установи, доступу до Custody Records, призначення керівників внутрішнього контролю та завершення законодавчих змін. Механізм повернення військових працює лише доти, доки ДБР встигає реагувати на виклики, але ресурсів і повноважень для цього дедалі менше.