Туреччина готує масштабну угоду з Росією щодо постачання добрив та аміаку, щоб подолати дефіцит сировини для аграрного сектору. Як повідомляє Bloomberg, документ мають підписати заступник міністра сільського та лісового господарства Туреччини Ахмет Багджі та його російський колега Максим Боровий у Москві.

Угода передбачає для Туреччини виняток із російських експортних обмежень на азотні та фосфатні добрива, а також аміак. Це дозволить Анкарі компенсувати нестачу карбаміду, яка виникла через перебої з поставками від виробників із країн Перської затоки.

Причиною звернення Туреччини до Росії стали труднощі із закупівлею карбаміду, аміаку та сірки на тлі загострення ситуації в Ірані та фактичного закриття Ормузької протоки. Раніше Росія вже частково послабила експортні обмеження для Туреччини, щоб допомогти їй забезпечити зростаючий попит на добрива перед посівною кампанією.

За даними Bloomberg, Туреччина має потужності для виробництва понад 8 мільйонів тонн добрив на рік, але фактичний обсяг виробництва не перевищує 5 мільйонів тонн, тоді як потреба країни становить близько 7 мільйонів тонн щорічно.

Передумови

Росія залишається другим за величиною виробником добрив у світі, забезпечуючи приблизно 20% поживних речовин на світовому ринку. Однак її експорт ускладнений через війну проти України та атаки на судноплавство в Чорному морі, що підвищило вартість поставок до Туреччини. Москва дедалі частіше використовує для експорту порти Балтійського моря.

Попри готовність збільшити експорт до Туреччини, Росія водночас обмежує загальний обсяг вивезення добрив, віддаючи перевагу внутрішньому ринку. З 1 червня до 30 листопада російським виробникам дозволено експортувати лише 20 мільйонів тонн добрив, включно з азотними. Водночас експорт аміачної селітри тимчасово припинено.

"Росія раніше вже послабила частину обмежень на експорт аміаку та карбаміду, щоб допомогти Туреччині задовольнити зростаючий попит на добрива."

Крім Туреччини, переговори про збільшення постачань добрив із Росією веде й Індія — один із найбільших імпортерів у світі. Причиною є напружена ситуація на Близькому Сході та обмеження експорту з Китаю.