Уповноважений президента Росії з міжнародного співробітництва у сфері сталого розвитку Борис Титов 18 червня заявив про серйозні ризики для російської економіки через війну проти України, повідомляє Reuters.
За словами Титова, нинішній стан економіки Росії дедалі більше викликає занепокоєння навіть у кремлівських колах. Він наголосив, що посилення тиску на економіку задля досягнення військових цілей призводить до втрати балансу між військовою та цивільною сферами. Титов в інтерв'ю російському виданню «РБК» підкреслив: «Військова та цивільна економіки всюди завжди існували у симбіозі. Багато технічних винаходів, корисних для всіх, виникли у межах військово-промислового комплексу. Ключове завдання – зберігати баланс».
Останнім часом Росія підвищила податки, почала перерозподіляти власність, закликає бізнес фінансувати війну та навіть погрожує підприємцям, які не забезпечують захист своїх об'єктів від українських атак безпілотниками. При цьому частина чиновників і прихильників війни пропонують орієнтуватися на радянський досвід сталінської економіки часів Другої світової війни, однак такий підхід викликає дедалі більший опір у різних секторах.
«Це вже не економіка взагалі, а свого роду "берсерк-режим", який може існувати лише дуже обмежений час, і необхідність такого режиму потрібно дуже ретельно зважувати», — заявив Борис Титов.
За прогнозами, у 2024 році російська економіка зросте лише на 0,4%, а багато невійськових галузей перебувають у стані стагнації чи скорочення. Українські удари по нафтопереробних заводах, інфраструктурі онлайн-торгівлі, а також по експортних об'єктах нафти й зерна можуть ще більше погіршити ситуацію. Заява Титова перегукується з нещодавнім висловлюванням мера Москви Сергія Собяніна, який зазначив: «Вбити нормальну економіку – це те саме, що вбити всю країну».
Минулого місяця головний економіст державного банку розвитку Андрій Клепач залишив посаду після того, як публічно наголосив на економічних проблемах, спричинених війною. За оцінками експертів, у межах ринкової системи Росія вже не має достатньо коштів для продовження війни, і Кремль стоїть перед вибором: або сідати за стіл переговорів, або повністю підпорядкувати економіку воєнним потребам.

