В Україні можуть скасувати фінансові операції до 5000 грн без ідентифікації — у Раді пояснили причини

В Україні розглядають можливість повної відмови від проведення будь-яких фінансових операцій на суму до 5000 гривень без обов’язкової ідентифікації особи. Про це повідомила народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк, яка очолює підкомітет з питань функціонування платіжних та інформаційних систем і запобігання легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, у Комітеті Верховної Ради з питань фінансової, податкової та митної політики, в інтерв’ю «Економічній правді».

За словами депутатки, чинні правила, які дозволяють здійснювати платежі або поповнювати рахунки через термінали самообслуговування на невеликі суми без підтвердження особи, не відповідають стандартам Європейського Союзу. Українське законодавство планують привести у відповідність до європейських норм, що передбачає уніфікацію процедур ідентифікації для всіх фінансових операцій.

«У нас була така креативна ідея — проводити операції на суму до п’яти тисяч гривень без ідентифікації. Ви знаєте, це реалізовано, але насправді це суперечить європейським стандартам ЄС. Ми це рано чи пізно скасуємо. Тому що ідентифікація важлива і необхідна для будь-яких операцій», — заявила Василевська-Смаглюк.

Нові обмеження торкнуться операцій із внесення готівки через платіжні термінали, а також інших переказів, які раніше можна було здійснювати без пред’явлення документів чи перевірки особи. Депутатка зазначила, що наразі готуються відповідні законодавчі ініціативи, спрямовані на усунення прогалин у системі фінансового контролю та забезпечення прозорості всіх грошових транзакцій.

У контексті змін у сфері фінансового моніторингу, у законопроєкті щодо оподаткування міжнародних посилок також пропонують обмежити довічний фінансовий моніторинг публічних діячів трирічним терміном після завершення їхніх повноважень і розширити перелік осіб, які підпадають під цей статус. Крім того, українські підприємці можуть отримати штрафи через поширену помилку — неправильне призначення платежу, оскільки саме цю інформацію податкові органи перевіряють насамперед під час фінансового моніторингу.