Фільм «Одіссея» / The Odyssey режисера Крістофера Нолана вийшов у кінотеатрах 2026 року й одразу став предметом масштабних обговорень. Цей проєкт зібрав зірковий акторський склад, серед якого Метт Деймон, Том Голланд, Роберт Паттінсон, Енн Гетевей, Зендея, Шарліз Терон, Елліот Пейдж та Джон Бернтал. Нолан взяв за основу поему Гомера, але водночас дозволив собі значні творчі вільності, перетворивши класичний міф на складне переосмислення сучасних трагедій і кінематографічних традицій.
Історія фокусується на пригодах Одіссея (Метт Деймон), який після Троянської війни намагається повернутися додому на острів Ітака. Його шлях сповнений небезпек, спокус і сумнівів у богах, тоді як на Ітаці його дружина Пенелопа (Енн Гетевей) та син Телемах (Том Голланд) борються з нав’язливими залицяльниками. Нолан не ставить за мету історичну чи міфічну достовірність, радше використовує сюжет як платформу для дослідження людських переживань і фатуму.
Структура фільму відтворює особливості оригінальної поеми, з численними стрибками у часі та паралельними сюжетними лініями, проте ці прийоми іноді виглядають вимушеними. За словами автора рецензії на mezha.media, це може бути наслідком бажання режисера зберегти впізнаваний стиль, хоча сам Нолан у цій роботі більше зосереджений на експериментах із форматом IMAX. Однак великі панорами океану і неба, які демонструють масштабність, водночас передають відчуття порожнечі та незначущості людини у світі, де панують невидимі сили.
Фільм майже тригодинний, що створює відчуття надмірності, але кожна сцена відточена до натуралізму і фізичної присутності, іноді викликаючи страх і огиду. Нолан відмовляється від надмірного CGI, використовуючи практичні ефекти, що робить міфічних істот реальними і лякаючими. Особливо яскраво це проявляється у сценах із Циклопом Поліфемом та сиренами, які більше нагадують survival-горор, ніж казкову античну історію.
Акторський склад, хоч і надзвичайно потужний, не завжди розкривається повною мірою. Метт Деймон, Енн Гетевей і Роберт Паттінсон демонструють впевненість у своїх ролях, але Том Голланд і Зендея залишаються менш помітними. Водночас другорядні персонажі, як-от Евмей у виконанні Джона Легуізамо, отримують значну емоційну вагу. Шарліз Терон у ролі Каліпсо виводить фільм у несподівані жанрові площини, наближаючи його до горору.
Нолан підходить до міфу як до загадки, використовуючи його для осмислення історичних катастроф і сучасних трагедій. Його «Одіссея» — це не просто екранізація, а спроба переосмислити класичний сюжет через призму сучасності, де довіра і клятви втрачають силу, а людина залишається сам на сам із фатумом. За словами автора рецензії, це дискусійна, але гідна уваги робота, яка не залишить байдужим ні фанатів Нолана, ні поціновувачів класики.