Готовність Києва до зимового періоду наразі становить близько 40%, заявив Сергій Сухомлин, колишній голова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України. Про це він повідомив, аналізуючи стан підготовки столиці та інших міст до можливих атак на критичну інфраструктуру.

За словами Сухомлина, уряд розробив комплексний план стійкості, який включає чотири ключові напрямки: розвиток розподіленої генерації, забезпечення генераторами, фізичний захист об'єктів та підключення когенераційних установок. Будівництво нових блочно-модульних котелень і підключення об'єктів розпочалося наприкінці квітня, і зараз у країні вже близько 2000 таких об'єктів.

Щодо Києва, роботи із захисту підстанцій стартували на початку травня, і наразі рівень їх виконання досяг приблизно 80%. Завершити ці заходи планують до кінця вересня. Окремо Агентство будує захист на великих підстанціях, які в мирний час зводилися б до двох років, але зараз їх намагаються завершити за пів року. Уряд доручив Агентству та місту збудувати кілька десятків таких об'єктів, а також створити 520 МВт додаткових потужностей для теплозабезпечення столиці. Частина нових потужностей працюватиме разом із ТЕЦ-5 і ТЕЦ-4, щоб у разі аварій забезпечити теплом райони Русанівки та Березняків.

«Вони будуються напівпідземні, з другим рівнем захисту», — зазначив Сухомлин, додавши, що ці об'єкти мають бути готові орієнтовно у грудні.

Водночас експерт наголосив, що Київ залишається одним із найменш підготовлених міст до зими. У лютому, коли починали розробляти плани стійкості, столиця мала лише 1,5% вихідної готовності, тоді як Харків — 51%, а Чернігів — 24%. Нині, за оцінкою Сухомлина, загальний рівень готовності Києва становить близько 40%, хоча захист електропідстанцій вже майже завершено. Він навів приклад Харкова, який після російських атак зміг за чотири години відновити подачу тепла місту.

Сухомлин також виступає за відмову від відновлення великих ТЕЦ на користь децентралізованої системи теплозабезпечення з меншими, краще захищеними об'єктами. На його думку, розміщення котелень частково під землею знижує ризик ураження, а за чотири роки Україна могла б повністю перейти на таку систему.

Серед міст із найвищою готовністю до зими він назвав Вінницю, Хмельницький, Харків і Кривий Ріг.

Окрему увагу Сухомлин приділив захисту об'єктів водопостачання та водовідведення, оскільки від них залежить не лише доступ до води, а й робота системи теплозабезпечення. Він підкреслив, що повністю захистити очисні споруди неможливо, але можна зміцнити ключові елементи інфраструктури. Особливу загрозу становлять удари по каналізаційних насосних станціях, адже їхнє знищення може призвести до масштабних екологічних наслідків і повного відключення водопостачання в місті.

«Електроенергія дуже важлива, але вода — номер один по всіх українських містах, тим більше таких великих, як Київ», — наголосив Сухомлин. За його словами, захист водної інфраструктури вже передбачено планами стійкості, зокрема триває робота над мобільними станціями водопостачання.