Україна підтвердила готовність до взаємного припинення ударів по енергетичній інфраструктурі, однак Росія у відповідь висунула додаткові вимоги та не дала чіткої згоди на перемир’я. Про це йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW).
15 вересня президент України Володимир Зеленський повідомив, що Київ готовий підтримати взаємне припинення атак на критичну інфраструктуру, якщо партнери зі США зможуть гарантувати, що Росія також зупинить удари. Зеленський наголосив, що участь України у такому перемир’ї залежить від реальної готовності Москви до деескалації та гарантій з боку західних партнерів.
За даними ISW, Україна не вперше пропонує мораторій на удари по енергетичних об’єктах, однак Кремль раніше неодноразово відхиляв такі ініціативи. Цього разу речник Кремля Дмитро Пєсков назвав ідею «дуже гарною», але заявив, що для Росії важливо, щоб Захід скасував санкції, що дозволило б постачати російські енергоносії на світовий ринок. Таким чином, Москва не погодилася на конкретне перемир’я, а пов’язала це питання з іншими політичними вимогами.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров, як зазначає ISW, підтвердив, що позиція Росії щодо війни не змінилася. Він повторив вимоги, які Кремль висував ще до початку повномасштабного вторгнення: недопущення розширення НАТО, гарантії прав російськомовного населення в Україні, а також так звані «демілітаризація» і «денацифікація» України.
«Україна готова підтримати взаємне припинення ударів по критичній інфраструктурі та вжити заходів для деескалації», — заявив Володимир Зеленський.
Раніше президент США Дональд Трамп повідомив, що Україна та Росія начебто погодилися на енергетичне перемир’я, однак Зеленський підкреслив: Київ не завдаватиме ударів у відповідь лише за умови гарантій припинення російських атак.