У Палаті представників США 16 вересня відбудеться остаточне голосування за законопроєкт, ініційований сенатором Ліндсі Гремом, який передбачає посилення санкцій проти Росії та країн, що допомагають їй обходити міжнародні обмеження. Про це повідомив конгресмен Майкл Маккол. Законопроєкт був розроблений Ліндсі Гремом разом із низкою співавторів від обох партій; адміністрація брала участь у підготовці останньої версії документа. Документ відомий як Sanctioning Russia and Iran Act of 2026.

15 вересня Палата представників схвалила процедурну резолюцію, яка відкриває шлях до фінального голосування. За рішення проголосували 214 конгресменів, проти — 211; вирішальними стали голоси двох демократів — Джареда Голдена зі штату Мен і Марі Глюзенкамп Перес із Вашингтона, які несподівано підтримали республіканців. У Конгресі США подібні процедурні голосування зазвичай вважають тестом на партійну лояльність, тому демократи рідко їх підтримують.

Як зазначив Маккол, саме він вестиме дебати в Палаті представників перед фінальним голосуванням. Документ уже отримав підтримку Сенату США. Перед голосуванням у Сенаті президент України Володимир Зеленський провів закриту зустріч з американськими сенаторами обох партій у Капітолії.

Законопроєкт передбачає запровадження санкцій проти російських посадовців, банків, представників так званого «тіньового флоту» та інших осіб і структур, які сприяють фінансуванню війни Росії проти України. Окремі положення надають президенту США право встановлювати до 100% мит на імпорт із країн, що купують великі обсяги російських енергоносіїв або допомагають Москві обходити санкції. Серед таких країн називають Китай та Індію. За новими даними, президент США буде зобов’язаний протягом 30 днів запровадити додаткові імпортні тарифи — до 500% на окремі товари — проти країн, які фінансово підтримують Москву, купуючи російські енергоносії. Документ також містить положення про продовження санкцій проти Ірану, а також заборону на нові інвестиції США в російську економіку та суворі експортні обмеження на товари військового і подвійного призначення. Окремо передбачені заходи проти суден і учасників так званого «тіньового флоту», який Росія використовує для обходу нафтових ембарго, а також положення щодо переслідування осіб, причетних до незаконного переміщення та викрадення українських дітей.

Перед голосуванням законопроєкт зазнавав критики як з боку частини республіканців, так і демократів. Зокрема, республіканець Тім Берчетт із Теннессі проголосував проти разом із демократами, пояснивши це бажанням домогтися зниження цін на пальне. За словами Берчетта, керівництво республіканців пообіцяло винести це питання на окреме голосування. Демократи Дон Баєр, Грегорі Мікс і Річард Ніл у спільній заяві наголосили, що законопроєкт різко розширює повноваження президента щодо мит і не зобов’язує запроваджувати санкції проти Росії, що може підвищити ціни для американців і підірвати підтримку України в довгостроковій перспективі.

Політолог Руслан Бортник зазначає, що застосування цього законопроєкту у повному обсязі малоймовірне, адже ключовими торговельними партнерами Росії є Китай, Індія та Туреччина. "Очевидно, що Китай або Індія можуть у відповідь запровадити контрсанкції, що різко погіршить відносини з США", — вважає експерт. На його думку, Трамп може використати деякі елементи законопроєкту для тиску на Іран, а не Росію. Повне блокування російської торгівлі малоймовірне, адже це означало б санкції проти третіх країн, з якими США не хоче псувати відносини.

"Ключові торгові партнери Росії після цього хіба що піднімуть відсоток за торгівлю з Росією, норму своєї прибутковості, але навряд чи повністю відмовляться від цієї торгівлі. Особливо на тлі енергетичної кризи та зростання цінності доступу до енергоносіїв", — підкреслив Бортник.

Політолог Андрій Золотарьов вважає, що ухвалення санкцій може призвести до зростання цін на нафту і, відповідно, на пальне, зокрема й в Україні. "Росії від цих санкцій ні холодно, ні жарко, це ми тільки будемо потім страждати через високі ціни", — прокоментував він. Експерт також звернув увагу, що Китай уже заявив про намір ігнорувати такі санкції, а суд у Сінгапурі раніше постановив, що побоювання щодо санкцій не є підставою для розірвання контракту.

Колишній посол США в Росії Майкл Макфол зазначив, що провал документа порадує Путіна і розчарує українців, хоча не очікує від Трампа «нищівних» санкцій проти Росії навіть у разі отримання відповідних повноважень.

Співавтор документа, сенатор Річард Блюменталь, наголосив, що закон має посилити економічний тиск на Росію та її військову машину:

«Закон має посилити економічний тиск на Росію та її військову машину», — заявив Блюменталь.

У разі, якщо Палата представників підтримає сенатську версію законопроєкту, документ буде остаточно схвалено Конгресом і передано на підпис президенту США. Очікується, що президент підпише цей законопроєкт, який надає йому додаткові повноваження щодо санкційної політики.