Російська влада готується до виборів до Держдуми, однак навіть контрольований результат може створити для Кремля нові виклики. Як пише Роджер Бойєс, кореспондент The Times і експерт з міжнародної політики, на тлі економічного виснаження, втрат на фронті та зростання запиту на переговори Володимир Путін може зіткнутися з наслідками війни, яку сам розпочав.

Попри жорсткий контроль над виборчим процесом і відсторонення опозиційних сил, підсумки голосування можуть засвідчити рівень втоми російського суспільства від війни. Партія «Єдина Росія» прагне зберегти конституційну більшість — понад 300 із 450 місць у парламенті, що дозволило б Кремлю ухвалювати ключові рішення без підтримки інших політичних сил, зокрема щодо оборонних витрат і змін до Конституції.

Однак навіть відносно слабший результат «Єдиної Росії» може стати сигналом про вразливість влади. На думку автора, це може підштовхнути частину російської еліти до боротьби за майбутнє керівництво країни після завершення президентського терміну Путіна у 2030 році.

Зростає запит на мир і ризики нової мобілізації

Економічні наслідки війни дедалі більше відчутні для росіян: ресурси спрямовуються на армію, цивільний сектор страждає від нестачі працівників, а бізнес — від дефіциту кадрів. За даними «Левада-центру», формальне схвалення Путіна знизилося з 70% на початку вторгнення до близько 60%. Водночас 58% опитаних виступають за мирні переговори, тоді як 33% підтримують продовження бойових дій.

Серед прихильників війни основним аргументом є необхідність «завершити розпочате», однак це не свідчить про готовність росіян до нової масштабної кампанії. Одним із головних ризиків після виборів може стати нова хвиля мобілізації. У 2022 році оголошення мобілізації призвело до масового виїзду молодих чоловіків з країни, а зараз російська армія потребує постійного поповнення особового складу. За оцінками, дефіцит кадрів у Росії становить близько 4,8 мільйона людей.

Українська розвідка оцінює, що для спроби захопити Донбас Росії потрібно щомісяця поповнювати втрати на рівні 55–60 тисяч військових. За словами Володимира Зеленського, з початку 2026 року втрати російської армії вбитими та пораненими сягнули 267 тисяч осіб.

«Загроза призову вже сама по собі може стимулювати частину молодих росіян укладати контракти з армією, щоб отримати більше контролю над власним становищем», — зазначає Роджер Бойєс.

Окремою проблемою залишаються військовослужбовці, мобілізовані у 2022 році: багатьом обіцяли демобілізацію через рік, але більшість досі на службі.

Війна може обернутися проти Путіна

Автор проводить паралелі з історією Росії та СРСР, коли наслідки великих воєн спричиняли політичні потрясіння. Повернення військових після війни з Наполеоном вплинуло на формування декабристського руху, поразка у російсько-японській війні передувала революції 1905 року, а масове залишення фронту під час Першої світової війни стало одним із чинників Лютневої революції 1917 року. Виведення радянських військ з Афганістану у 1989 році відбувалося вже на тлі кризи, що завершилася розпадом СРСР.

Саме тому, на думку Бойєса, війна може становити для Кремля політичний ризик не лише у разі поразки, а й у разі перемоги. Ветерани повернуться з високими очікуваннями щодо винагороди та статусу, а поранені й психологічно травмовані військові можуть зіткнутися з проблемами адаптації до мирного життя. Для влади це означає необхідність вирішувати нові соціальні питання, спричинені тривалою війною: повернення військових до цивільного життя, дефіцит робочої сили, зростання мілітаризації суспільства.

Контекст: проблеми Путіна множаться

Як повідомляє УНІАН, на п'ятому році повномасштабної війни Росія стикається з дедалі більшими труднощами: війська просуваються повільніше, витрати на війну зростають, а українські удари дедалі частіше досягають російської території. Водночас Путін не демонструє готовності до відступу, переконуючи росіян у можливості перемоги.