Нові дослідження виявили мікропластик у живих організмах, які мешкають на глибині близько 2 кілометрів біля гідротермальних джерел у Центральному Індійському хребті та Північному басейні Фіджі.
Океанічні глибини, куди не проникає сонячне світло, вважалися одними з найчистіших екосистем. Проте вчені з Корейського науково-дослідного інституту біотехнологій і біомедицини під керівництвом докторів Се-Джу Кима і Джиньоен Чжона виявили, що 92% досліджених тварин, зокрема улиток-прованнід і молюсків-модіоліл, містять частинки мікропластику.
Хоча середня кількість частинок на одну особину була відносно низькою — 3,4 частинки, мікропластик виявили у 11 з 12 досліджених молюсків. Переважна більшість пластику (56%) була полістиролом, що є складовою дешевої упаковки та одноразових стаканчиків. Розмір частинок коливався від 81 мікрометра до 1,2 міліметра.
У улиток мікропластик концентрувався переважно в травній системі, тоді як у мідей-фільтраторів частинки поширювалися по всьому тілу, що відповідає спостереженням за прибережними видами. Також було зафіксовано значно вищу концентрацію мікропластику в Індійському океані порівняно з Тихим — у 1,9 раза більше частинок на одну особину і в 3-15 разів більше на грам маси тіла залежно від таксономічного класу.
Раніше мікропластик знаходили в Антарктиді та ізольованих печерах, що свідчить про глобальне поширення забруднення. За даними IFLScience, це підтверджує, що мікропластик проник майже у всі куточки планети, навіть у найвіддаленіші екосистеми океану.