Таджикистан залишається одним із ключових партнерів Росії у Центральній Азії, допомагаючи Москві обходити міжнародні санкції, проте натомість Кремль майже не надає значущої підтримки Душанбе. Про це повідомляє аналітичний ресурс Riddle Russia.
Відносини між Росією та країнами Центральної Азії суттєво змінилися за останні п’ять років, і головним чинником цих змін стала війна в Україні. Як зазначає Riddle Russia, повномасштабне вторгнення Росії створило для держав регіону як нові ризики, так і можливості у відносинах із Москвою. Водночас глибокі трансформації пов’язані й із внутрішніми процесами в самій Центральній Азії — зокрема, із транзитом еліт, який уже відбувся в більшості країн, окрім Таджикистану.
Президент Емомалі Рахмон, який керує країною з моменту здобуття незалежності, залишається останнім незмінним лідером у регіоні. Його влада визначає не лише внутрішню політику, а й зовнішній курс Таджикистану. Саме це, за даними Riddle Russia, довгий час забезпечувало стабільність і передбачуваність у відносинах із Росією.
Однак останні чотири роки стали для Душанбе складними. Таджицьке керівництво не встигає ані мінімізувати ризики, пов’язані з російською агресією проти України, ані повною мірою скористатися новими економічними можливостями, на відміну від сусідніх країн регіону. Таджикистан змушений або пристосовуватися до нових умов, які диктує Москва, або шукати шляхи диверсифікації зовнішньої політики.
Передумови
На початку повномасштабної війни відносини між Росією та Таджикистаном залишалися тісними. У 2021 році, після пандемії, трудова міграція — основний драйвер економіки Таджикистану — відновилася, і понад 80% мігрантів працювали саме в Росії. Грошові перекази з РФ забезпечили до 34% ВВП країни. Того ж року Емомалі Рахмон був єдиним іноземним лідером, запрошеним на парад 9 травня в Москві, що стало сигналом підтримки з боку Кремля на тлі конфлікту між Таджикистаном і Киргизстаном.
Крім того, Москва і Душанбе посилили співпрацю у сфері безпеки після виведення американських військ з Афганістану. Росія ініціювала масштабні навчання, а також збільшила чисельність своєї 201-ї військової бази в Таджикистані до 7,5 тисяч військових.
Після початку повномасштабної війни Таджикистан не зробив різких заяв щодо дій Росії в Україні, не визнавши так звані ДНР і ЛНР, але й не висловлював підтримки діям Москви. Як підкреслює Riddle Russia, Душанбе уникає публічних демаршів, але й не демонструє відкритої підтримки Кремлю.
"Сенатор-демократ Річард Блюменталь закликав палату представників ухвалити законопроєкт про санкції проти Росії, коли 'Путін економічно притиснутий до стінки'."
Попри те, що Таджикистан допомагає Росії обходити санкції, Кремль не пропонує Душанбе суттєвих вигод у відповідь, що створює для країни ризики та обмежує її можливості для розвитку.