Український гірничо-металургійний комплекс улітку 2026 року опинився під загрозою втрати до половини виробничих потужностей через російські удари, закриття портів Великої Одеси, нові квоти ЄС, екологічне мито CBAM, високі ціни на електроенергію та підвищення тарифів «Укрзалізниці» на 30%. Про це повідомляє видання RBC.ua з посиланням на галузевих експертів.

За даними галузі, вже у липні виплавка чавуну в Україні знизилася на 37,6% у річному вимірі — до 432,2 тис. тонн. Виробництво сталі скоротилося на 21,3% (до 457 тис. тонн), а прокату — на 30,7% (до 382,7 тис. тонн). Ці показники ще не враховують повністю наслідки закриття одеських портів у серпні та російських атак на великі підприємства, зокрема «Запоріжсталь» і «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Президент «Укрметалургпрому» Олександр Каленков прогнозує, що за підсумками року падіння виробництва в галузі може сягнути щонайменше 50%. Однією з головних причин є нові квоти ЄС, які, за оцінкою GMK Center, скоротили можливості українського експорту приблизно на 60%. Це може призвести до зниження виробництва плоского прокату на 35–40%, а довгого — на 25%. Вже втрачено близько 1,5 млн тонн потенційного експорту.

Додатковим бар’єром стало впровадження CBAM, оскільки під час війни українські підприємства мають обмежені можливості для інвестицій у декарбонізацію. Найбільший логістичний удар — закриття портів Великої Одеси: доставка окатків через Гданськ коштує 50–60 доларів за тонну, що при світовій ціні руди 93–97 доларів робить значну частину експорту економічно невигідною. Дунайські порти та західні переходи можуть забезпечити лише 20–25% необхідних обсягів, зазначає Каленков.

Ситуацію ускладнюють високі ціни на електроенергію (до 300 євро за МВт-год), тоді як європейські конкуренти працюють за 50–60 євро або отримують державну підтримку. З серпня тарифи «Укрзалізниці» зросли на 30%, а через довші маршрути до західних кордонів внутрішня логістика для частини підприємств подорожчала вдвічі.

Внутрішній ринок не здатен компенсувати втрату експорту: близько трьох чвертей української металургії орієнтовані на зовнішні ринки, тоді як за сім місяців імпорт металопрокату зріс на 23,2%, а його частка на внутрішньому ринку досягла 46,1%.

«Для збереження підприємств і трудових колективів може знадобитися від кількох до 10 млрд євро додаткової підтримки. Це дозволило б металургії працювати ще 1,5–2 роки і уникнути масових зупинок», — йдеться у матеріалі.

Галузь очікує від держави таких рішень:

  • Відновлення безпечної роботи морських портів;
  • Переговори з ЄС щодо збільшення квот до рівня фактичного експорту 2024–2025 років і тимчасового пом’якшення CBAM та торговельних обмежень;
  • Зниження логістичного й енергетичного навантаження: перегляд підвищення тарифів «Укрзалізниці», підтримка залізниці та енергетики за рахунок партнерів, відновлення «ланцюгів солідарності» для транзиту українських вантажів у порти ЄС;
  • Страхування воєнних ризиків і зовнішнє фінансування.

За оцінками експертів, оперативні державні рішення є критично необхідними для уникнення масштабної втрати галузі.