Міжнародна команда астрономів у березні 2025 року зафіксувала унікальний гамма-сплеск GRB 250314A, сигнал від якого подорожував понад 13 мільярдів років і став свідченням вибуху масивної зірки в ранньому Всесвіті. Це найдавніша наднова, яку коли-небудь виявляли, адже подія сталася, коли Всесвіту було лише 730 мільйонів років.
Як повідомляє Daily Galaxy, першим про загадковий спалах повідомив апарат спільної франко-китайської місії SVOM. До дослідження оперативно долучилася обсерваторія NASA імені Ніла Герелса Свіфта, що дозволило швидко визначити точне джерело рентгенівського випромінювання. Завдяки цьому інші телескопи змогли сфокусуватися на потрібній ділянці неба.
Вже за одинадцять годин Північний оптичний телескоп на Канарських островах зафіксував інфрачервоне післясвітіння, а Дуже великий телескоп у Чилі визначив вік цієї події. Спостереження підтвердили, що сигнал надійшов з епохи реіонізації, подолавши величезну відстань до Землі.
«Вебб забезпечив швидке та чутливе подальше спостереження, яке нам було потрібно», — зазначив Бенджамін Шнайдер, співавтор дослідження та науковий співробітник Лабораторії астрофізики Марселя у Франції.
Отримавши координати, астрономи спланували спостереження за допомогою телескопа Джеймса Вебба, щоб зафіксувати момент максимальної яскравості наднової. Через розширення Всесвіту світло від таких далеких об'єктів розтягується в часі, тому зірка залишалася яскравою кілька місяців. Інфрачервоні знімки, зроблені в липні, дозволили не лише побачити сам вибух, а й вперше зафіксувати слабку материнську галактику, де сталася ця подія. Це відкриття побило попередній рекорд за віком виявленої наднової.
Дослідники очікували, що зорі раннього Всесвіту будуть суттєво відрізнятися від сучасних через інший хімічний склад і масу. Однак детальний аналіз показав, що фізичні характеристики цієї наднової майже ідентичні сучасним. Галактика, в якій стався вибух, теж виявилася типовою для епохи формування перших зірок, хоча для точних висновків потрібні додаткові дослідження. Це ставить під сумнів деякі існуючі моделі еволюції зірок після Великого вибуху.
«Ми підійшли до цього з відкритим розумом. І, о диво, Вебб показав, що ця наднова виглядає точнісінько так само, як і сучасні наднові», — розповів професор Університету Лестера Ніал Танвір, співавтор дослідження.

