Історики підтвердили, що у Середньовіччі тварин судили за злочини, подібно до людей. Зокрема, 10 січня 1457 року у французькому Савіньї-сюр-Етанґ відбувся суд над свинею та шістьма поросятами, яких звинуватили у смерті п’ятирічного хлопчика Жана Мартена.
Свідки стверджували, що тварини були в крові дитини і поїдали її тіло. Судові засідання проходили за формальними процедурами, не відрізняючись від розгляду справ між людьми. У справі 1457 року засідали суддя Ніколя Каруайон, прокурор, юрисконсульт при дворі герцога Бургундії, писар, свідки та кат. Свиню засудили до повішення догори ногами, тоді як шістьох поросят не стратили через відсутність доказів їхньої провини.
Тварин не іменували в офіційних документах, але історик Свен Ґінс дав свиниці літературне ім’я «Сустіція» для наукового аналізу. За даними дослідження в журналі Sophia, свині становили понад чверть усіх задокументованих судів над тваринами, особливо у Франції. Інші випадки стосувалися коней, собак, волів, а іноді навіть комах і равликів.
Відомі також інші резонансні справи: у 1379 році в Сен-Марсель-ле-Жюссе судили свиню після загибелі дитини пастуха, а у 1386 році в Фалезі свиню стратили за вбивство хлопчика. Перед стратою тварину одягли в людське вбрання — цей епізод став одним із найвідоміших прикладів середньовічних курйозів.
Середньовічні свині були ближчими до диких кабанів, їхні зуби, сила та всеїдність робили їх небезпечними, особливо для дітей. Судові процеси поділялися за типом: світські суди розглядали справи окремих свійських тварин, звинувачених у травмуванні чи вбивстві людей, а церковні — колонії комах або шкідників, що нищили врожай.
Сьогодні кримінальне право вимагає усвідомлення провини та правосуб’єктності, тоді як середньовічні суди керувалися іншими засадами. Формальний процес і публічний вирок слугували способом відновити порядок і підкреслити домінування людини над природою, повідомляє The Daily Galaxy.