Суд справедливості Європейського Союзу (CJEU) постановив, що сам факт автократичного політичного режиму в Росії не може бути достатньою підставою для замороження активів компаній, які лише опосередковано пов’язані з особами під санкціями ЄС. Про це повідомляє Euronews.
У рішенні, ухваленому у четвер, суд наголосив, що будь-які обмежувальні заходи мають ґрунтуватися на об’єктивних і переконливих доказах контролю над компанією з боку особи, яка перебуває під санкціями. Наразі Брюссель включив до чорного списку близько 3 000 осіб і організацій, які, на думку ЄС, є частиною російського військово-промислового комплексу, що бере участь у вторгненні в Україну. Дія санкцій очікує на продовження 15 вересня.
Справу розглядали щодо компанії Inter Rao Lietuva — литовського енергетичного підприємства, яке потрапило до національного списку замороження активів, хоча воно не було безпосередньо зазначене у санкційному переліку ЄС. Литовські органи вважали, що структура власності компанії свідчить про її зв’язок із підсанкційними особами: 51% акцій належить фінській компанії Rao Nordic, яка повністю контролюється російською державною енергетичною корпорацією ПАТ «Інтер РАО».
Литовська влада дійшла висновку, що кінцевий контроль над компанією здійснює російська держава, а отже, і президент Володимир Путін, який перебуває під санкціями ЄС. Однак Суд ЄС відхилив таку аргументацію, підкресливши, що обмежувальні заходи мають спиратися на доведений контроль над компанією, підтверджений об’єктивними і достатньо вагомими доказами.
«Той факт, що політична система Росії є автократичною й олігархічною, надаючи Путіну майже необмежену владу, сам по собі не є достатнім доказом його контролю над компанією», — йдеться у рішенні Суду ЄС.
Водночас суд зазначив, що національні органи можуть враховувати всю релевантну інформацію, зокрема й неформального характеру, для оцінки ефективності контролю з боку особи чи організації, яка перебуває під санкціями ЄС.