У ніч з 4 на 5 серпня на території аеропорту Лейпциг-Галле в Німеччині, який є ключовим логістичним вузлом для підтримки України, було виявлено озброєний дрон. Як повідомляє The Guardian із посиланням на аналітика Крістофера С. Чіввіса, ще один дрон, ймовірно, зіткнувся з вантажним літаком, що змусило екіпаж здійснити аварійну посадку, а третій безпілотник із військовими вибухівкою знайшли неподалік. У 2024 році на цьому ж аеропорту вже траплялися інциденти: у вантажах DHL спалахнули запальні пристрої, які могли призвести до катастрофи з численними жертвами, якби вибухнули у повітрі.

За даними Чіввіса, ці події могли стати причиною нещодавнього візиту директора ЦРУ Джона Реткліффа до Москви. Там він застеріг російських колег від атак на територію НАТО, закликав обмежити підтримку Ірану, попередив про ризики ескалації в Україні та наполягав на пошуку домовленостей щодо завершення війни. Втім, експерт вважає, що цей дипломатичний крок навряд чи суттєво вплине на плани Кремля щодо подальшої ескалації проти України.

Взаємозалежність конфліктів

Чіввіс зазначає, що війни в Україні та Ірані дедалі більше переплітаються. США, за його словами, намагаються вплинути на обидва конфлікти, проте їхня відмова завершити протистояння з Іраном ускладнює спроби зупинити війну в Україні. Водночас, повідомлення про значне виснаження американських запасів перехоплювачів через війну з Іраном, ймовірно, підштовхнули Володимира Путіна до нових ракетних ударів по Україні.

Україна, у свою чергу, відправила 228 спеціалістів і вантажі дронів для допомоги країнам Перської затоки у захисті від іранських ракет. Це викликало реакцію з боку Ірану: один із депутатів парламенту заявив, що Україна тепер є законною ціллю для іранських атак. У липні українські сили завдали удару по іранському комерційному судну. Росія ж надає Ірану розвіддані, які підвищують ефективність його ударів, і сама активно використовує іранські дрони для атак на Україну.

Геополітичний контекст і ризики

Обидва конфлікти, за оцінкою Чіввіса, поглиблюються, не наближаючись до вирішення. Хоча російська економіка страждає від українських ударів по нафтопереробних заводах і логістиці, це може підштовхнути Путіна до ще більшої ескалації, особливо якщо він вважатиме, що США відволіклися на Близький Схід. Автор проводить паралелі з історичними прикладами, коли лідери, опинившись у глухому куті, лише посилювали військові дії, що призводило до ще більших втрат.

На цьому тлі лідери Китаю та Росії зустрілися в понеділок, а цього тижня приєднаються до іранських колег у Бішкеку на саміті Шанхайської організації співробітництва. Вони планують обговорити ще тіснішу інтеграцію енергетичних ринків і, ймовірно, засудити нову «економічну атаку» США, спрямовану на посилення тиску на Іран. Китай, за словами Чіввіса, не зацікавлений у продовженні жодної з воєн, але й не хоче поразки Росії чи Ірану, тому допомагає їм пом’якшити наслідки конфліктів для економіки та населення.

«Ключовий урок світу перед 1914 роком полягає в тому, що регіональні конфлікти, які довго залишаються невирішеними, можуть стати пороховою бочкою для глобальної катастрофи», — цитує Чіввіс історика Одда Арне Вестада.

Автор наголошує, що дипломатичних зусиль недостатньо: потрібні чіткіші плани для завершення обох воєн. Зокрема, США могли б домовитися з Іраном про розмороження активів і пом’якшення санкцій в обмін на реальне припинення вогню, а Україна — серйозніше розглянути питання нейтралітету та доцільності утримання частини Донбасу, щоб уникнути затяжної війни.