Запорізька громада почала розробляти місцевий план управління відходами, спираючись на результати дослідження морфологічного складу сміття, проведеного громадською організацією «Запоріжжя без сміття» з жовтня 2025 року до травня 2026-го. За даними дослідження, майже 45% побутових відходів у громаді складають біовідходи та деревина, що дозволяє суттєво зменшити навантаження на перевантажений полігон, якщо ці фракції відокремлювати від загального потоку.
Окрім цього, організація у партнерстві з ГО «Екологічні новини» з Херсона розробила практичний алгоритм визначення морфологічного складу побутових відходів. Цей документ містить рекомендації щодо підготовки досліджень, організації роботи сортувальників та аналізу результатів, доповнюючи офіційну методику практичними порадами.
У приватному секторі біовідходи та деревина становлять понад 56% від маси сміття, а восени частка садових відходів сягала майже 73%. У багатоквартирних будинках ці показники нижчі — 38% за масою, а у відходах підприємств та установ — 33%. Загалом біовідходи разом із вторинною сировиною складають майже 59% відходів міста, ще близько 20% мають високий потенціал для повторного використання.
Дослідники наголошують, що вилучення біологічних відходів із загального потоку дозволить зменшити навантаження на полігон майже вдвічі за масою та на третину за об'ємом, скоротити витрати на збирання та перевезення, а також зменшити утворення фільтрату й метану. Водночас це відкриває можливість отримувати якісний компост для озеленення міста. За їхніми словами, будівництво сміттєспалювальних установок для змішаних відходів є економічно та екологічно недоцільним, оскільки більшість цінних компонентів підлягають переробці або компостуванню, а не спаленню.
«Без ресурсоцінних компонентів (які заборонено законом спалювати) та біовідходів (які не має сенсу спалювати, адже витрати енергії будуть переважати її отримання), залишок не вартий створення сміттєспалювальної установки», — йдеться у висновках дослідження.
Окремо дослідники відзначають доцільність створення центру повторного використання та ремонту, адже великогабаритні, ремонтні відходи та текстиль разом становлять понад 14% потоку. Значна кількість таких відходів пов’язана з наслідками обстрілів та відновлювальними роботами у прифронтовому Запоріжжі.
Українські громади зобов’язані розробляти місцеві плани управління відходами відповідно до державної політики. Для цього важливо не лише знати загальну кількість сміття, а й досліджувати його склад. Як наголошують у «Запоріжжя без сміття», морфологічний аналіз дозволяє визначити, яку частину відходів можна уникнути, повторно використати, компостувати чи переробити. Повторні дослідження допомагають оцінити ефективність впроваджених заходів.
Дослідження у Запоріжжі проводили за державними Методичними рекомендаціями, а отримані пропозиції щодо їх удосконалення вже передані Міністерству з відновлення, інфраструктури та транспорту України. За інформацією організації, міністерство планує врахувати ці пропозиції під час наступного перегляду рекомендацій.