Керівник української розвідки в інтерв’ю виданню Times заявив, що за нинішніх темпів витрачання ресурсів Росія може втратити здатність вести війну до кінця 2028 року. Саме на цьому розрахунку, як зазначає автор матеріалу для focus.ua, базується актуальна стратегія НАТО: поступово виснажувати Росію, не доводячи ситуацію до ядерної ескалації, щоб змусити її погодитися на припинення вогню без додаткових умов.
Однак, як наголошується в статті, подібні прогнози щодо виснаження ресурсів Росії вже звучали раніше, але щоразу цей «горизонт» відсувається. Росія демонструє здатність відновлювати ресурси, і немає впевненості, що до 2028 року вона остаточно втратить цю можливість. Водночас залишається відкритим питання, якими будуть ресурси самої України на той момент, адже ресурсна війна — це двосторонній процес.
Зазвичай вважається, що обмежені ресурси України компенсуються майже необмеженою підтримкою з боку Європи. Проте автор звертає увагу на кілька важливих нюансів: до 2028 року у європейських країнах можуть змінитися політичні лідери, які не обов’язково підтримуватимуть Україну в тому ж обсязі; Європа не планує відправляти свої війська на фронт і навряд чи зможе ефективно захистити українську енергетику та порти від російських атак; політична стабільність в Україні може бути підірвана корупційними скандалами, що вплине на здатність країни до спротиву.
"Стратегія, яку сьогодні пропонує 'євротрійка' за згодою та підтримки Зеленського, насправді є пропозицією зіграти в 'українську рулетку', де в барабані револьвера, безперечно, є один влучний патрон, але немає гарантій, що барабан подасть у ствол саме його."
Автор також відзначає, що Володимир Зеленський у своїх публічних заявах уникає акцентування на віддаленій перспективі перемоги у ресурсній війні, натомість говорить про можливість швидшого завершення війни. Це, на думку автора, свідчить про розуміння того, що українське суспільство не готове прийняти ідею затяжної війни на кілька років. Водночас позиція Залужного, який прямо називає речі своїми іменами, здається автору більш чесною щодо суспільства.
У матеріалі підкреслюється, що у війні на виснаження момент перелому часто настає неочікувано, і ризик «загратися» у таку стратегію дуже високий. Коли суспільство усвідомить, що зайшло надто далеко, може бути вже запізно щось змінювати.