Кабінет Міністрів України 13 серпня 2026 року ухвалив постанову № 1051, яка запроваджує нові порядки аналізу та підготовки проєктів публічно-приватного партнерства (ППП). Основні положення документа набрали чинності 27 серпня, повідомляє "Економічна правда".

Як зазначається, ці зміни завершують ключовий етап реформи ППП і мають створити прозорий портфель якісно підготовлених проєктів, до яких бізнес зможе долучатися не лише як підрядник, а й як довгостроковий інвестор чи оператор. Досі на ринку бракувало чітких механізмів підготовки та оцінки таких проєктів, через що інвестори часто не отримували достатньо інформації для прийняття рішень.

Відтепер питання доцільності реалізації проєкту у форматі ППП розглядатиметься ще на етапі підготовки та галузевої оцінки. Якщо попередній аналіз підтверджує потенціал ППП, проєкт включатиметься до галузевого портфеля, а для отримання бюджетного фінансування на підготовку ТЕО — до єдиного проєктного портфеля. Це змінює підхід: ППП більше не буде випадковою ініціативою, а стане одним із варіантів реалізації публічних інвестицій, який порівнюється з традиційним бюджетним фінансуванням.

Нова концептуальна записка має містити стратегічне, економічне, комерційне, фінансове та управлінське обґрунтування проєкту. Серед іншого, потрібно порівняти результати реалізації проєкту із залученням приватного партнера та без нього, оцінити ризики, джерела доходів, фінансову модель та здатність держави чи громади виконувати довгострокові зобов'язання.

Для проєктів із очікуваною вартістю менше 5,538 млн євро передбачено спрощену, одностадійну підготовку — рішення ухвалюється на основі концептуальної записки без повного ТЕО. Для проєктів понад 10 млн євро залучення професійного радника на етапі підготовки є обов'язковим. Це відкриває можливості для розвитку ППП не лише у великих інфраструктурних проєктах, а й на рівні міст та громад — у сферах теплопостачання, водопостачання, енергоефективності, медичної та освітньої інфраструктури, міської мобільності та цифрових сервісів.

"Ключове для бізнесу — правильно розуміти сам продукт. У традиційній закупівлі компанія будує або постачає об'єкт, отримує оплату і, як правило, на цьому завершує участь. У ППП приватний партнер може відповідати не лише за будівництво, а й за фінансування, технічний стан, експлуатацію та якість послуги протягом значної частини життєвого циклу об'єкта."

Як наголошує "Економічна правда", негативний висновок щодо доцільності ППП більше не означає втрату проєкту — його можна реалізувати за традиційною моделлю, використавши вже підготовлені матеріали. Це має зменшити інституційний страх перед ППП і дозволити вихід на ринок лише тих проєктів, які пройшли хоча б первинну економічну й комерційну перевірку.

Підготовка та моніторинг проєктів ППП поступово переходять у цифрову систему DREAM, яку уряд доручив запровадити не пізніше 1 квітня 2027 року. Це дасть бізнесу кращу видимість майбутнього ринку: компанії зможуть раніше бачити, які ініціативи готуються і в яких секторах формується попит на приватний капітал та експертизу.