Український аналітик Ігор Лосєв, який напередодні повномасштабного російського вторгнення в Україну був звільнений з Радио «Свобода» через «нетолерантне, передвзяте, надмірно критичне ставлення до Росії», помер 15 липня на 72 році життя.

За даними джерел, Лосєв не лише прогнозував розвиток Росії як імперської держави, а й у 2000 році опублікував у журналі «Сучасність» статтю «Феномен „постваймарської“ Росії: культурно-історичне хибне коло», де порівнював Росію з Німеччиною після приходу Гітлера до влади. Цей текст став радикальним і неполіткоректним відгуком на обрання Володимира Путіна президентом і передбачив тенденції розвитку РФ, які тоді ігнорували західні аналітики. У 2003 році Лосєв окреслив алгоритм російської експансії в Україні: Севастополь – Крим – Донбас, у той час як президент США Джордж Буш-молодший вважав Путіна чесною і щирою людиною.

Ігор Лосєв, четверте покоління севастопольця і дев’яте – кримчанина, активно протистояв імперській Москві, ведучи ідейну боротьбу серед офіцерів Чорноморського флоту РФ та місцевих жителів, яким незаконно роздавали російські паспорти. Він виступав у севастопольських ЗМІ, був членом редколегій видань «Флот України» і «Морська держава». Основним місцем його роботи був Київ, де він викладав у Київському університеті імені Тараса Шевченка та Києво-Могилянській академії.

Лосєв є співавтором шести університетських підручників, автором книги «Історія і теорія світової культури: європейський контекст» та науково-популярних видань про Крим і кримськотатарську революцію. Одна з його книг потрапила до списку заборонених окупантами. У 1994–1998 роках він був депутатом Київської міської ради і одним із авторів рішення про демонтаж пам’ятника Леніну.

У 2013 році Лосєв долучився до створення програми «Політика (до)формування модерної української ідентичності» для опозиційних сил, яка була зупинена новою владою. Незважаючи на перенесений інфаркт, він продовжував працювати і сформулював афористичну формулу сутності України: «Держава Війська Запорозького». З перших днів повномасштабної агресії Росії наголошував, що війна має завершитися деконструкцією Російської держави як колоніальної тоталітарної імперії, а удари по Москві є необхідними.

Ігор Лосєв підкреслював, що всі ми живемо у Великій Історії і маємо бути відповідальними перед нею. Він мріяв повернутися до рідного Севастополя, де востаннє був у 2012 році, але не судилося. До останніх днів писав аналітичні статті для тих, хто прагне мати чіткі орієнтири у боротьбі за свободу та подолання Всесвітнього Зла.