Російські військові, захоплюючи українських військових і цивільних у полон, часто звертаються до їхніх родичів із вимогами допомагати Росії. Про це повідомляє видання NPR із посиланням на розповіді українців та дані правозахисників.

За словами Поліни, мешканки східної України, російські силовики після захоплення її батька почали тиснути на неї через соціальні мережі. Вони вимагали надати інформацію про одну з атак, а також надсилали відео з батьком, підкреслюючи, що його життя залежить від її дій. Поліна відмовилася співпрацювати, однак її батька, якого звинуватили у шпигунстві, утримують вже майже чотири роки.

Як розповів речник українського урядового агентства з питань полонених Петро Яценко, Росія навмисно не надає офіційної інформації про утримуваних, натомість напряму контактує з їхніми сім’ями. За його словами, до цієї кампанії залучені російські спецслужби — ГРУ та ФСБ. Від родичів вимагають, зокрема, збирати дані про безпеку в рідних містах або брати участь у протестах проти української влади.

«Наша головна порада дуже коротка, але дуже сувора: не вірте, нічого не питайте і не бійтеся», — наголосив Яценко.

За даними обох сторін, за час повномасштабної війни було звільнено близько 10 тисяч українських і приблизно стільки ж російських військовополонених. Однак Росія утримує також велику кількість цивільних українців і майже не відпускає їх.

Звільнені українські полонені часто повідомляють про тортури та жорстоке поводження під час перебування в російському полоні. Згідно зі звітом Управління ООН з прав людини за 2024 рік, майже всі опитані українські військовополонені розповіли про побиття, удари струмом, сексуальне насильство, удушення та погрози насильством щодо них і їхніх родин. Схожі скарги надходили й від російських полонених, однак, як зазначає ООН, у більшості випадків тортури припинялися після переведення до офіційних місць утримання в Україні.

Ще один випадок описала Валентина Щербина, чий син Микола був затриманий росіянами в Херсоні у 2022 році. У квітні 2024 року їй написали з вимогою сплатити 10 тисяч доларів за його звільнення. Після звернення до української поліції з’ясувалося, що її сина вже готують до обміну, а вимога була спробою шахрайства. Микола повернувся додому, але розповів про побиття і важкі умови утримання.

Поліна, чий батько досі залишається у російському полоні, сподівається на його звільнення під час кожного нового обміну, однак поки що цього не сталося.